У зв’язку з наближенням 2000-літнього ювілею від народження Ісуса Христа, для вшанування пам’яті визначного діяча Церкви і Держави, великого сина України, Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького 13 квітня 1999 року голова Львівської обласної державної адміністрації Степан Сенчук видав розпорядження про встановлення пам’ятника Митрополитові Андрею Шептицькому у Львові. Визначено замовниками проектування, виготовлення і встановлення пам’ятника слузі Божому Андрею. Затвердити проект і модель пам’ятника потрібно на Архітектурно-художній Раді при головному управлінні архітектури і містобудування Львівського міськвиконкому. Контролю за виконання розпорядження покладено на заступника голови обласної державної адміністрації пана Василя Базіва.
Як відомо, жюрі конкурсу на проект пам’ятника Митрополитові Андрею Шептицькому, який відбувся в 1992 році, вирішило, що жоден з представлених тоді на конкурс проектів не може бути прийнятий як підстава для вироблення варіянту, гідного для реалізації. Працю над пошуком порадили продовжити. Невдовзі Заслужений діяч мистецтв України доцент Львівської Академії мистецтв Василь Гоголь, котрий не брав участі в згаданому конкурсі, разом з архітектором Юрієм Дибою створили новий проект пам’ятника Митрополитові Андрею Шептицькому. Вони запропонували встановити його на майдані праворуч від входу до Святоюрського комплексу. Такої думки дотримуються і авторитетні рецензенти.
Доктор Архітектури, професор державного університету «Львівська політехніка» Андрій Рудницький:
— Вважаю, що проект пам’ятника авторів Василя Гоголя і Юрія Диби відповідає вимогам, які ставляться, і може бути прийнятий як основа для виготовлення пам’ятника в натурі.
Щодо вибору місця професор Андрій Рудницький зазначає:
— Враховуючи містобудівельну ситуацію, вважаю, що пам’ятник має бути архітектурно пов’язаний з комплексом св. Юра. Бо діяльність Андрея Шептицького — князя Церкви — протягом всього його життя є пов’язана з Святоюрським комплексом. Місце, яке пропонують автори, є добре, але треба трохи повернути пам’ятник лицем наліво, щоби він був звернений до муру плечима, а не трохи боком, як тепер. В принципі було би можливо також розмістити той пам’ятник, не міняючи його вигляду, не на зовні, а в середині комплексу св. Юра, а саме на майдані поміж церквою митрополичими палатами, на осі входу, що веде на подвір’я від площі Юра — але не на осі церкви, а трохи далі на північ. Якщоби розміщувати пам’ятник посередині площі св. Юра, або на осі вулиці Міцкевича, то це було би неправильним. Тоді вже краще було би будувати цей пам’ятник на проспекті Свободи або на проспекті Шевченка.
Про зображення постаті Андрея Шептицького. Вважаю, що зображати цю постать на пам’ятнику можна тільки в сидячій позиції, бо таким Він був саме в основний час своєї діяльності. В тому полягає Його подвиг, який ми може тепер ще не досить оцінюємо. Будучи інвалідом. Митрополит творив справи, які є не під силу багатьом здоровим.
І ще одна проблема, яку треба вирішити: якщо фігуру виконаємо в камені, то як зробити в камені жезл? Але я би, може, не давав жезла зовсім. Бо особистість Андрея Шептицького є така велика, що і так усі знають, що Він був Митрополитом. Коли Він діяв і коли розмовляв з людьми, то жезла не тримав. А виступав Андрей Шептицький з жезлом дуже і дуже рідко, хіба тільки що в дуже не численних і особливих формальних випадках. І ще: голову фігури, мабуть, треба було би трохи підняти. Але всі ці зауваги щодо фігури — то є тільки моя особиста думка.
Академік Академії мистецтв України, професор Академії образотворчого мистецтва і архітектури, народний художник України Василь Бородай (Київ):
— Запропоноване вирішення теми: пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому для міста Львова скульптором Василем Гоголем є цікавим мистецьким твором, який відтворює велику постать Митрополита Андрея Шептицького — діяча Церкви і Держави. Автор Василь Гоголь уважно опрацював багатий архівний матеріял, пов’язаний з постаттю Митрополита Андрея Шептицького. На основі глибокого опрацювання склався оригінальний, глибокий, багатогранний образ Митрополита. Хочу звернути увагу на вдале вирішення величі постаті Андрея Шептицького, його непорушності, стійкості і розуму, який є уособленням всієї Української Греко-католицької Церкви. Завдяки оригінальному пластичному вирішенню скульптурної композиції Митрополита, яка відтворює визначного діяча Церкви і Держави, трагічної, великої постаті, будівника Церкви і Держави, великого сина України. Як монументальна річ він вдало вирішений композиційно. Широкі плини, які підкреслюють вагомість постаті, лаконічність пластичного трактування відповідає особистості Андрея Шептицького, його життєвого кредо. Постать в глибокій задумі, кожна точка доповнює одна одну і по-своєму розкриває складність образу постаті, творить цільний глибокий образ. Композиція знайшла своє місце на площі Юра у місті Львова, де жив і творив митрополит Андрей. Вдале, оригінальне архітектурно-скульптурне поєднання, масштабне вирішення, вважаю, що дана робота заслуговує бути встановленою.
Проєкт львівських авторів — скульптора Василя Гоголя і архітектора Юрія Диби наприкінці минулого року розглядала в Києві Вчена Рада Української Академії мистецтв. У витязі з Протоколу засідання Вченої Ради УАМ від 9 грудня 1998 року, підписаного вченим секретарем УАМ професором, доктором філософії Миколою Михайлюком, читаємо:
«Розглянута модель пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому вдало втілює глибокий та багатогранний образ Митрополита як визначного діяча Церкви та Держави. Трактування фігури відзначається монументальністю, лаконічністю пластичних засобів, виразним композиційним вирішенням. Символіка піраміди вдало підкреслює велич постаті Митрополита.
Розгорнуте дослідження історико-містобудівельного розвитку площі св. Юра та композиційно-містобудівельний аналіз переконують у правильності вибору концепції прив’язки пам’ятника. Вибране авторами місце домінує в топографічній ієрархії площі й забезпечує вигідне освітлення пам’ятника. Пропонована прив’язка забезпечує цілісність просторового сприйняття площі в сукупності з архітектурним комплексом собору св. Юра та митрополичих палат.
Робота скульптора Василя Гоголя та архітектора Юрія Диби заслуговує бути встановленою.»
Цей проєкт замовив єпископ-помічник глави УГКЦ Владика Любомир Гузар.
Кость Чавага, Львів
