У кожного свій шлях до храму. Хто його шукає, а хто сам створює. Отець доктор Дмитро Блажейовський зумів створити Музей вишиваних ікон та образів у Львові. Мабуть, люди ходитимуть до нього як до духовного собору і не раз перед вишиваною іконою промовлятимуть молитви.
У затишній залі панувала урочиста, святкова атмосфера. Священнослужителі заспівали «Христос воскрес» і освятили новий музей. Виступили почесні гості: Владика Юліян Ґбур та мер Львова Василь Куйбіда, котрий наголосив на важливості цієї події для міста. Адже Музей вишиваних ікон та образів — єдиний у світі.
Від Клюбу української греко-католицької інтелігенції Львова виступив Іван Гречко, брали слово професор, директор Інституту народознавства Степан Павлюк, колега о. Ігоря Ковальчука, Секета, голова Західноукраїнськго наукового центру академік Мар’ян Долішній.
Звучали різноманітні промови, та суть всього була одна — радість за успіх друга, схиляння перед талантом мистця.
Виступ самого Дмитра Блажейовського був лаконічним, оптимістично настроєвим. Отець доктор сказав, перефразувавши слова колишнього американського президента Кеннеді, що він цінує не те, що дав Україні, а те, що Україна дала йому. Україна — то наш дім, і ми повинні піклуватися про неї, як добрий господар впорядковує свою хату. Між іншим, мистець міг створити свій приватний музей за кордоном, проте його патріотизм, любов до рідного краю втілилися саме тут.
Сотні вишиваних ікон, образів та хоругов — чудовий подарунок нащадкам. Тут нема чогось модернового, на кшталт крикливого, здатного пронизувати емоціями людську свідомість. Вишивалося все з канонічного, створеного церковним стилем. Дивовижне тепло відчувається у глибині картин. їх чіткість підкреслюють білі стіни затишної залі. Всі ці шедеври подорожували українськими містами, ними милувалися за кордоном. Вишивані хоругви зберігаються у Мюнхені (Німеччина), Люрді (Франція), в Українській центральній семінарії в Римі, у бібліотеці Ватикану, у Бразилії. Досі зроблено вісім збірок вишиваних ікон та образів.
Уродженець Лемківщини, Дмитро Блажейовський більшість років свого життя провів у далекій Америці та Римі. Організовував у містах парафії, вдавався до наукової діяльности, друкував свої праці у Римі та Львові у продовж 1973-1999 років. Уже 60 років Дмитро Блажейовський величається отцем доктором, а йому – 89. Повернувся в Україну, бо відчував глибоку ностальгію за краєм. Окрім приватного музею у Львові, існує благодійний фонд підтримки національно-духовного відродження ім. Дмитра Блажейовського. До речі, для створення музею багато зусиль доклав о. Ігор Ковальчук.
Серед ікон отця доктора є одна — з гарною назвою «Шукання ідеалу та небесна поміч». Між скелями над рікою стоїть ангел-хоронитель, поруч — хлопчик, який тягнеться до червоної квітки, що виросла на каменях. Вишито на голубому тлі, колір скель не нагнітає, а наче пронизаний сонячним промінням. Дивлячись на ікону, несподівано ловиш думку: а що, коли це є шукання ідеалу самого автора?
Довга дорога додому і вишиваний храм. Політ душі за небосхил мрій і надійний притулок. Мистець дарує нам чудесні скарби — від себе й від Бога.
