Глибоко зворушені відходом у вічність святої пам’яті Патріярха Йосифа, під безпосереднім враженням похоронних обрядів на перебрання верховної влади в Українській Католицькій Церкві наступником спочилого Патріярха, дотеперішнім Коадютором Блаженнішим Отцем Мирославом Іваном Любачівським, зібрані в Римі 14 вересня 1984 р. представники організацій складають оцю врочисту заяву:
Насамперед клонимо голови перед Великим Покійником, найбільшим українцем нашого часу, Ісповідником Святої Віри і Відновителем нашого церковного життя. Дякуємо Всевишньому за дарування Його довгого, трудолюбивого, страдницького і геройського життя, а нашій Церкві Провідника і видатного Будівничого. Його найбільший життьовий твір — єдність. помісність і патріярхат Української Католицької Церкви — бажаємо зберегти і зміцнити, як запоруку її тривалого існування в Україні і на поселеннях. Приймаємо Завіщання спочилого Патріярха Йосифа, як зобов’язання для себе і наступних поколінь, як наше «кредо» і закон.
Вітаємо наступника на патріяршому престолі Блаженнішого Патріярха Мирослава і прохаємо його разом із Священним Синодом нашої Церкви поробити заходи за визнання Апостольською Столицею українського патріярхату. Прирікаємо новому Патріярхові нашу відданість, готовість праці і допомоги. Хоч з відходом Блаженнішого Отця Йосифа скінчилася одна доба, а з Його наступником розпочнеться черговий етап у розвитку нашої Церкви, ми висловлюємо віру, що буде задержана тяглість і переємність ідей та праці у проводі нашої Церкви, у патріярших установах та настанові Ієрархії і Духовенства.
Зокрема підкреслюємо потребу існування і розбудови духовного осередку нашої Церкви в Римі з усіма існуючими тут установами — Крилосом Львівської Архієпархії, Українським Католицьким Університетом, централею і філіями Товариства «Свята Софія» та іншими інституціями, заснованими Патріярхом Йосифом. Розбудовані Ним людські і матеріяльні ресурси стоять до диспозиції Блаженнішого Мирослава і Владик. Зокрема залишається нам усім концепція і візія українського церковно-національного життя, що її передав нам Патріярх Йосиф.
Миряни, з свого боку, залишаючися вірними нашому двадцятирічному змаганню за повноцінне завершення нашої Церкви в Києво-Галицькому Патріярхаті, зобов’язуються продовжувати і поширювати організовану мирянську працю у своїх товариствах, публікаціях та інших ділянках. В цьому дусі патріярхальний рух і мирянські організації дадуть повну підтримку Проводові нашої Церкви на чолі з Блаженнішим Патріярхом Мирославом у його зусиллях довести до відродження нашої Церкви в Україні та діяспорі і скріпити синодально-патріярхальний устрій Української Католицької Церкви в рамках Вселенської Церкви під проводом Христового Намісника.
Згідно з розпорядженням нашої Ієрархії, закликаємо членів наших організацій та увесь мирянський загал зберігати сорокоденну всенародну жалобу по Спочилому Патріярхові Йосифові і звертаємося до всього мирянства відзначити сороковий день від смерти церковними та світськими торжествами.
Рим, 14 вересня 1984 р.
Президія УПСО — Богдан І. Лончина
і далі слідують підписи
