З Днем Батька, вітаємо батьків і при тому бажаємо підкреслити, що батько і матір треба все любити і шанувати, це значить весь час, бо вони були для нас усім. Без них ми ніщо. Ось ці два дуже простенькі слова пов’язані з батьками — все й усім, були, є і запишуться незмінно глибокого змісту у яких немає початку, немає кінця. Це є ця неохопна бездонність, що випливає з любови батьків до нас. Немає такої сили, яка б могла змінити, чи заступити ти Божі Закони, бо ж Божі Закони не підлягають жодним змінам. У Божих Заповідях говориться: «Шануй батька твого і матір твою, щоб тобі було добре і щоб ти довго прожив на землі». У цьому Божому законі не говориться про якийсь день, час, чи тим подібного, але про весь час, завжди. Ось цей один день, себто «День Батька», це додаток людський, щоби в якийсь особливий спосіб підкреслити цю любов, пошану і вдячність до батька. Тому то один день у році відведено окремо пошанувати матір і батька, себто зробити їм запляновану несподіванку. І треба сказати, що це вже стало навіть своєрідною урочистістю, загально людською традицією . Це добре.
Незаперечною правдою є, що батько і матір, це така суспільна клітина, яка не повинна бути розривною, бо вона творить, це найнижче й основне звено з яких складаються громади, парафії, суспільства і держави.
Якщо є здорові, сперті на Божих Законах, родини, тоді такими є, здоровими, суспільства і держави. Тому так важливо шанувати, плекати і любити членів родини, батька і матір, бо від них залежить наше життя. Звідти випливає ця особлива пошана і любов до батьків, а які для нас, як вже вище сказано є все й усім. Вони промощують нашу майбутність, щасливу майбутність. Тому ми в травні місяці, що є чудовим місяцем року, відзначаєм матір, а на День Батька, призначений місяць червень.
Журнал «Патріярхат» долучується і крім цього Божого «Шануй батька…» і до того людського надбання, підкреслення, традиції відзначення «Дня Батька» і складає доземний поклін, пошану і любов усім батькам, а зокрема тим про яких забули їх власні діти. З приводу цього заносимо наші щирі молитви до небесного Вітця і дякуємо Йому, Всевишньому, за всі блага і просимо, щоби наших батьків нагородив кріпким здоров’ям і довгим життям.
З цієї особливої нагоди вітаємо нашого главу Помісної УКЦеркви Блаженнішого Мирослава-Івана, як батька — Патріярха УКЦеркви, а також з нагоди його дня народин, себто з його 85-літтям багатотрудивого життя, яке сповниться 24 червня 1999 р. Вітаємо і складаємо наш синівський доземний поклін від всього українського патріярхального руху у розсіяні. Всевишній Триєдиний Бог поклав на його немічні плечі велике завдання — керувати кораблем УКЦеркви серед розбурханих хвиль на пост-комуністичному океані. Ми свідомі того, що це вагоме завдання. Просимо Всевишнього Господа Бога і Покровительку українського народу Божу Матір, щоби нагородили Вас, Блаженніший Мирослав-Іване кріпким здоров’ям і довгим життям, щоби Ви ще могли дальше успішно керувати кораблем нашої Церкви на славу Божу і добро нашої УКЦеркви та українського народу — української незалежної держави. Щоби Ви Блаженніший Мирославе дальше шукали шляхів до злагоди і замирення між різними конфесіями, що є на українських землях.
Також заносимо наші щирі молитви до Всевишнього Господа Бога за глав — патріярхів УПЦ КП, Патріярха Філарета, Патріярха Димитрія УАПЦ, щоб їх нагородив кріпким здоров’ям, довгим життям та допоміг їм знайти правильний шлях, що веде до цього Євангельського, — щоб усі були одно. Не забуваємо у наших молитвах і Митрополита Володимира (Сабодана) УПЦ МП, щоб йому Всевишній Господь допоміг побачити, що Московський Патріярхат, це не християнський шлях, але імперська політика. Молимо Господа Бога і Матір Божу, щоби Вам допомогли зустріти третє тисячоліття, як одна Христова Церква, яка буде служити для спасіння людських душ. Щоб зникла у Ваших працях, у Вашій кермі ненависть, злоба і диявольські пляни. Молимо Бога, щоби Ви мали відвагу і силу, як Христові керманичі у Божому винограднику і засудили зло. Подія, що трапилась у Маріюполі, де брати православні пішли силою проти своїх братів православних, проти Патріярха Філарета. Їх Святості Патріярхові Філарету висловлюємо наше глибоке співчуття і просимо Всевишнього, щоб Вам допоміг, після побиття, скоро видужати. Тим, що допустились того чину, хочемо вказати, що це не християнський шлях. Христос казав, що хто з мечем воює, той від меча гине. Молимо Бога, щоб вам допоміг замінити вашого меча, вашу ненависть на любов, яка все переможе. Любов, це шлях до спасіння.
Віримо у силу нашої молитви і напевно Всевишній Господь вислухає наших молитов, нагородить наших батьків кріпким здоров’ям і довгим життям, а главам наших Церков допоможе побачити, що одинокий християнський шлях, що веде до справжньої злагоди, це Любов, любов до Бога, любов до Христової Церкви, любов до свого народу, любов до своєї незалежної української держави — української батьківщини. Пригадаймо, Господь вислухав наших щирих молитов і наші жертви і послав нам вільну незалежну українську державу. Шануймо її.
М. Г.
