Шановний пане головний редактор!
Христос воскрес! Воскресла Україна —
По двох боках широкого Дніпра,
Божа рука наш край благословила —
І він співає Гімн, шануючи Христа!
У щасливі години великого і радісного свята — Світлого Воскресіння Христового Господа і Спаса нашого Ісуса Христа — Всесвітня служба Радіо «Україна» вітає Вас… Бажаємо міцних сил, доброго здоров’я, душевного спокою, довгих літ і завжди носити в серці любов і пам’ять про нашу чудову Україну.
Нинішнього року уже увосьме приходить цей Празник Празників на широкі простори нашої вільної незалежної батьківщини — України… «Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував». Слова цієї воскресної пісні висловлюють усю суть і надзвичайне значення Христового Воскресіння, який приніс найвищу жертву за нас, людей, вмираючи на хресному дереві, і своїм чудесним Воскресінням по трьох днях смерти засвідчив перемогу добра над злом, правди над неправдою. Божої всемогутности над людським безсиллям, світла над темрявою, життя над смертю. Після страждань і бід, та після смерти на хресті і настав найсвітліший день для Божого Сина в часі його перебування на Землі.
Отак і Україна. Після важких і чорних днів неволі. Божим промислом воскресла і пішла шляхом волі, свободи до іншого життя. Слухаючи наші радіопрограми, Ви, очевидно, бачите, як важко, складно і непросто рухатися нам вперед. Політичне воскресіння дало нашому народові довгоочікувану свободу, а зі свободою – до 60-ти партій і стільки ж політичних платформ, незгод, непорозумінь. Попереду нас чекають президентські вибори, і хотілося б, аби духовне воскресіння дало нашому народові віру, надію і любов, а з ними — одну мету, спокій і злагоду. Перші паростки такої солідарносте уже почали проростати. Ліві сили знову заявляють, що місце України тільки в союзі, тільки в якомусь об’єднанні. Жаль, що вони так цупко тримають Україну в путах, бо уже давно б наша молода держава пішла вперед, мала добрі здобутки на всіх ділянках нашого буття. Та віримо: Бог дав волю Україні, Бог і далі триматиме її у своїй ласці і опіці і поведе наш рідний край до високої цивілізації.
Отож у ці світлі і радісні дні Христового Воскресіння піднесімо свої серця, повіримо в перемогу добра, світла, любові, єдносте і будемо виборювати кращий день для себе, для нашої самостійної України.
Плекаймо й бережімо неньку-Україну, єднаймося у розбудові її незалежности.
«Согласно заспіваймо, веселімося разом днесь.
Ісуса прославляймо. Він бо із мертвих воскрес».
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Олександер Дикий,
керівник Всесвітньої служби Радіо «Україна».
Р.S. Постоянно отримую Ваш часопис, часто згадуємо в радіопередачах.
Журнал «Патріярхат» є цікавим.
Олександер.
* * *
Вельмишановна Редакціє журналу «Патріярхат»!
Ми, читачі і розповсюджувачі журналу «Патріярхат», з вдячністю повідомляємо, що Ваш журнал ми отримували щомісячно продовж цілого 1998 року по адресу: Україна 290060, м. Львів, вул. Наукова 104/56, Слободян Леонід.
Висиланим нам журналом, крім нас, ще користувалися інші читачі, в тому числі і деякі священики Львівських парафій, після чого журнал, зібраний за цілий рік, був зданий для загального користування в бібліотеку, що організується при нашій церкві, зведення якої зараз завершується (стаття «Освячення нового храму у Львові» — «Патріярхат», X, 1997 p., стр. 29).
Журнал ми читаємо з великим зацікавленням і задоволенням. Журнал поміщає багато актуальних статтей, в тому числі і статті авторів з їхніми поглядами на церковні справи, з яких ми довідуємося про релігійні події в усьому світі, зокрема про УГКЦ у нас в Україні, а також в інших країнах. Якраз в даний період журнал «Патріярхат» відіграє дуже важливу ролю у відродженні нашої Української Католицької Церкви в Україні. З нього ми почерпуємо багато повчального матеріялу, за що ми Вам щиро вдячні.
З глибокою пошаною до Вас
о. Богдан Чабан, Тома Когут, правник, Леонід Слободян, інженер
