Свідомі громадяни Вашінґтону й околиці разом з активною управою Відділу Патріярхального Товариства та його головою др. Антоном Процьківим провели досить клопітливу, послідовну й льояльну супроти нашої церковної влади акцію задержання шкідливих кроків отців редемптористів Степана Шавеля й Йосифа Корби в справі заведення повної англійської Богослужби у парафії св. Родини. Усі старання парафіян залишилися досі неуспішними через уперте, нічим позитивним не обґрунтоване й нехристиянське становище обох отців, які понад прохання й заклики своїх вірних поступили проти їхньої волі, проти вищої церковної влади і проти інтересів всієї Церкви й народу.
Вашінґтонські парафіяни насамперед старалися полагодити справу в рамцях парафії і відбували з трудом зааранжовані розмови з обома отцями. Такі розмови не давали жадної надії на розумне полагодження справи. Тоді вони вислали листа до Митрополита Сенишина у Філядельфії такого змісту:
Дня 22. серпня 1973.
Сл. Іс. Хр!
Високопреосвященніший Архиєпископ
і Митрополит Амврозій Сенишин
Філядельфія, Па.
Високопреосвященніший Владико!
Миряни Української Католицької Церкви, згуртовані у парафії св. Родини у Вашінґтоні, Д. К. відбули в дні 19. серпня ц. р, нараду в справі незаконного впровадження англійської мови в св. Літургію, що служиться зараз у цій парафії кожної другої суботи вечером.
Всі приявні висловили своє негодування з тої причини, що насильне впровадження англійської мови місцевим парохом Всч. о. Степаном Шавелем ЧНІ, є невторопною акцією під сучасну пору саме тому, що спричинює роздор у парафії. Ця акція нарушає дотеперішнє дружне співжиття поміж тут уродженими та новоприбулими українцями, що ввесь час було примірне та причинювалось до зглиблення релігійного життя громади.
Саме Всч. о. Парох враз із другим священиком, не-українцем, та двома парафіянами — ненависниками всього, що українське, почав будувати підвалини під мовну і релігійну незгоду у нашій парафії.
Дорогий Владико!
Ми старалися про авдієнцію у Преосвященного Кир Василя Лостина, щоб виявити наше негодування та просити о поміч у нашому клопотанні. На жаль, ми не мали успіху, хоч Преосвященний Кир Василь ще так недавно заявляв у пресі, що двері його канцелярії є все відкриті для парафіян. Тому ми звертаємось до Вас з проханням познайомитись з усею пекучою проблемою в нашій парафії. Заявляємо, що українці-католики тутешньої парафії твердо обстоюють Постанови Архиєпископських Синодів в справі впроваджування інших, крім старо-слов’янської та української мов у церковні Богослуження, що їх підписали також Ви, Дорогий Митрополите. Ми є проти всякої анархії, що зараз вдирається також у нашу Вашінґтонську Громаду, та заявляємо, що теперішній парох, Всч. о. Степан Шавель, не виконував тих вимог, що їх передбачують в справі інших мов у Богослужбах повище згадані Постанови Синодів (16-тий параграф).
Вся українська католицька спільнота в діяспорі,. поза кількома ренегатськими виявами нелегальности, твердо і рішуче стоїть на позиціях Українського Католицького Патріярхату, Помісности Церкви, та вважає, що одинока українська мова в св. Літургії й інших Богослужбах є символом єднання усіх мирян в сучасній боротьбі за існування Української Католицької Церкви.
Остаємось із синівською любов’ю, й христіянським привітанням
Роза Сьокало, секретар
Др. Антін Процьків, предсідник
***
На листа парафіяни не одержали від свого Митрополита жадної відповіді. Кількакратні намагання одержати авдієнцію або получитися телефонічно, («персон-ту-персон»), були також безуспішні. Без авторитетного потвердження серед парафіян поширилась відомість про те, що Митрополит Сенишин не був прихильником англомовної Богослужби у Вашінґтоні, але поручив обом отцям полагодити справу так, як для Церкви буде найкраще.
Парафіяни писали також листа до Блаженнішого Кир Йосифа І й одержали негайну відповідь, в якій була інформація про те, що їх Блаженству нічого не відомо про ці справи, та що отці Шавель і Корба не мають його згоди на введення Богослужби по-англійському.
В тому часі стало відомим, що отці Шавель і Корба написали прохання до їх Блаженства про дозвіл на введення англійської мови у Богослужбу у церкві св. Родини у Вашінґтоні, що створило надію на полагодження цієї справи найвищим авторитетом у нашій Церкві. Одначе відповіді на листа отців із Риму довго ніхто не бачив, а тим часом проблему у Вашінґтоні розв’язувано по лінії «інтернаціоналізації» УКЦ. Щойно з датою 2 листопада наспів до др. А. Процьківа лист від Блаженнішого, який вияснив справу відповіді. Ось його зміст:
Високоповажаний Пане Доктор!
Лист до Отців Шавеля і Корби був висланий 26 вересня, а до Вас два дні пізніше. Якщо Ви одержали, то вони повинні були одержати два дні раніше. Залучаю тут копію мого листа до них.
З Архиєрейським Благословенням
(Підпис)
***
Коли делеґація мирян пред’явила Отцям душпастирям копію листа Блаженнішого до них, вони зі здивуванням, почервонівши, заявили, що такого листа не одержали, а прочитавши його зміст голосно подумали, що це підроблена фальшівка. Копія цього листа, що його Редакція «За Патріярхат» одержала, буде опублікована в наступному числі журналу, разом з другими відомостями, що в цій справі наспіють.
