Несподівано, 11-го листопада 1998 року, упокоївся в Бозі на 76-му році життя бл.п. Теодор-Федір Чіх, довголітній член української громади в Ірвінґтоні, Н.Дж. Покійний народився в селі Потутори, Бережанського району в Західній Україні, де пройшов початкове навчання. Після того поступив до вселюдної школи і гімназії в Бережанах, яку закінчив іспитом зрілости – матурою в 1943 році. Будучи ще учнем Гімназії він включився до зорганізованого юнацтва ОУН і після матури, як здисціплінований член, віддався вповні праці цій організації, виконуючи важливі доручення, займаючи відповідальні пости.
Після арешту гестапом, Теодорові вдалося врятувати і зголосився до Дивізії «Галичина». Після закінчення війни опинився в полоні в Ріміні. Вийшовши з полону проживав в Австрії, де продовжував свою активність в ОУН, виконуючи функцію зв’язкового з провідником ОУН Степаном Бандерою. Там же він почав свої університетські студії. З Австрії виїхав до США — Нюарку і тут одружився. Працював техніком у пиварні «Бадвайзер» і продовжував свою громадську працю у СУМА та в організаціях «Визвольно-Державницького Фронту». Був членом парафії св. Івана Хрестителя, цікавився нашим церковно-релігійним життям, був прихильником ідеї патріярхату УКІДеркви і останньо виконував обов’язки голови Делеґатури УПТ-ва в Нюарку-Ірвінґтоні.
Покійний Теодор був глибоко релігійною людиною, відзначався християнськими чеснотами і був великим патріотом, що ціле своє життя посвятив для України. Він також відзначався незвичайною товаристкістю, безмежно любив і помагав своїм батькам і родині в Україні, все згадував Бережани — місто своєї молодосте. Був довголітнім членом «Комітету Бережанської Землі» та останньо брав участь у підготовці другого тому «Бережанська Земля». Після проголошення незалежносте України покійний кількакратно відвідував Україну, свої рідні Потутори і Бережани та могили своїх батьків.
Панахида за спокій душі Теодора Чіха була відправлена в четвер, 19-го листопада 1998 року у похоронному заведенні Литвин-Литвин, під час якої покійного прощав інж. Евген Івашків від Бережанської Землі, друзів і товаришів бережанської гімназії, а Осип Труш — від Краєвої Управи УПТ-ва в США. Похоронні відправи продовжувалися в п’ятницю в церкві св. Івана Хрестителя в Ірвінґтоні й закінчилися похованням тлінних останків на українському цвинтарі св. Андрія у Баунд Бруку, Н.Дж.
Покійний Теодор залишив сестру з родиною в Україні та численних друзів і приятелів з молодечих літ та з громадської співпраці, які його пам’ять вшанували пожертвами на фонд відбудови церкви в його родинному селі Потуторах.
Вічна Йому пам’ять!
