Резолюції

Мирянський З’їзд Української Католицької Церкви в США, що відбувся 29 вересня 1973 р. проходив у глибокій турботі за долю сучасного й майбутнього Помісної Української Церкви і прийняв наступні постанови:

Мирянський З’їзд вітає нашого незламного Ісповідника Віри, Патріярха Києво-Галицького, Голову і Отця Помісної Української Католицької Церкви Блаженнішого Кир Йосифа 1-го і заявляє йому послух, відданість та повну моральну й матеріяльну підтримку.

Мирянський З’їзд прохає Блаженнішого Кир Йосифа 1-го передати Вселенському Архиєреєві Папі Павлові VI заяву нашої вірности принципам Вселенської Церкви, що були у першому тисячиліттю християнства. Вважаємо, що Святіший Отець, нажаль дотепер не виявив уваги до пекучих проблем УКЦеркви.

Мирянський З’їзд вітає живучих наших владик, священиків і вірних, які караються на засланнях за Христову Церкву і клонить голову перед всіма мучениками та ісповідниками за Христову Віру.

Мирянський З’їзд вітає всіх українських католицьких владик в діяспорі, що стоять на засадах помісности та постанов IV і V Архиєпископського Синодів.

Мирянський З’їзд вітає Товариство Священиків ім. св. Андрея і висловлює гаряче бажання більшої і тіснішої співпраці з нашим мирянським рухом.

Мирянський З’їзд вітає владик, священиків і вірних наших братів закарпатців Мунгальської Метрополії.

Мирянський З’їзд окремо вітає ієрархію, священиків і вірних Української Православної Церкви різних юрисдикцій та бажає своїм православним братам чимскорішого завершення їхніх церковних одиниць в одній Українській Православній Церкві.

Мирянський З’їзд вітає Об’єднання Євангельсько-Баптистських Церков.

Мирянський З’їзд вітає всі братсько-мирянські, церковні, культурні, професійні, наукові й молодечі організації, які солідаризуються з ідеями мирянського руху та стали на оборону УКЦеркви.

II

1. Мирянський З’їзд стверджує, що УКЦерква є повноправною помісною Церквою з апостольської установи, бо вона має всі необхідні матеріяльні й формальні елементи помісности. Наша Церква — це окремий збір Божого люду з власною ієрархією, соборами, синодами, судовластю, власною територією і дочасними добрами. Має особливу та окрему духову спадщину та предківське передання. На протязі історії вона виступала як помісна Церква, користаючись помісними правами і як таку її визнавали Вселенські Собори, папи Римські, патріярхи, помісні Собори, а понад усе український Божий люд завжди і всюди вважав себе помісною Церквою.
2. Мирянський З’їзд обстоює, що основою церковної єдности є об’єднання помісних Церков в одній святій, соборній і апостольській Церкві. Київська Апостольська Столиця св. апостола Андрея Первозванного входить в об’єднання з Римським Апостольським Престолом св. Петра тільки, як з рівним партнером, чого в ніякому разі не можна розуміти, як беззастережне підчинення УКЦеркви Римській. УКЦерква є не менше помісна від інших помісних Церков Вселенської Церкви.
3. Мирянський З’їзд стверджує, що Помісна УКЦерква не сміє і не може визнати за папою та римською курією права накидувати їй закони і кодекси, які заперечують її помісність та противляться законодатній владі, традиції власного права зібраного у «Кормчій книзі» (старовинний кодекс Української Церкви), в домовленнях Берестейської Унії та в ухвалах Вселенських Соборів.
4. Мирянський З’їзд визнає, що Вселенський Архиєрей є головою та учителем Вселенської Католицької Церкви без нарушення автономних прав, традицій і привілеїв Помісних Церков, тому згідно з помісністю законним зверхником УКЦеркви є Блаженніший Патріярх Кир Йосиф I-ий, і тому римська курія та Конгрегація для східніх церков не мають і не можуть мати ніякого відношення до помісної і патріяршої УКЦеркви. Всяке вмішування чи встрявання посторонніх світських чи церковних чинників у самоурядовання нашої Церкви є протизаконне, тому таких безправних актів не будемо визнавати.
5. Мирянський З’їзд з всією рішучістю осуджує явні і тайні торги Ватикану з Москвою, згубні для УКЦеркви, образливі для почувань її вірних і шкідливі та небезпечні для цілого християнського світу.
6. Мирянський З’їзд з глибоким жалем і обуренням стверджує, що деякі ієрархи УКЦеркви не зрозуміли суті помісности нашої Церкви, не включилися в оборону за помісність, а своїми діями спричинилися до сучасного трагічного положення УКЦеркви.
7. Мирянський З’їзд рішуче домагається від ієрархії УКЦеркви, щоб вона негайно й прилюдно виступила в обороні помісности УКЦеркви, осудила безправне встрявання римської курії у справи УКЦеркви та щоб Блаженніший Патріярх Кир Йосиф 1-ий міг свобідно виконувати свій верховний пастирський уряд у всіх країнах поселення українського народу.
8. Мирянський З’їзд гарячо прохає Блаженнішого Кир Йосифа чимскоріше скликати Собор УКЦеркви, в якому згідно з давною традицією нашої Церкви повинні взяти участь єпископи, священнослужителі, представники чернецтва і миряни та святочно проголосити конституцію УКЦеркви. Собор повинен відбутись на базі уставу, на основі якого наша Церква діяла в історично-минулому, який регулював взаємовідносини в Церкві поміж ієрархією, священиками і мирянами.
9. Мирянський З’їзд прохає владик Помісної УКЦеркви оснувати українську духовну семінарію для виховання правдивих працівників у Христовому винограднику для нашої Церкви і оборонити право висвячувати кандидатів на священників у жонатому стані.
10. Мирянський З’їзд домагається, щоб Архиєпископський Синод УКЦеркви під проводом Патріярха, Блаженнішого Кир Йосифа 1-го на засаді права помісної церкви намітив кандидатів на владик і щоб їх висвятив Блаженніший Кир Йосиф та подав про це до відома Папі Римському.

III

1. Мирянський З’їзд на основі заслуханих доповідей і дискусій стверджує, що праця мирянських організацій сперта на безпосередньому членстві мирян була правильно поставлена і виявилась корисною у змаганні за Помісність УКЦеркви. Слід й в наступному періоді продовжати дальше працю в цьому напрямі. Конечним є ще і ще більше поширити сітку мирянських організацій спертих на безпосередньому членстві. Подбати, щоб в кожній місцевості нашого поселення була зорганізована мирянська клітина.
2. Мирянський З’їзд звертається до Управи Світового Товариства за Патріярхальний Устрій, щоб вона негайно почала об’єднуючу акцію з незалежними іншими мирянськими і церковними організаціями, що спираються на єпархіяльній, крайовій чи світовій базі та створила світове об’єднання мирян.
3. Мирянський З’їзд очікує, що СКВУ на своєму форумі в Торонті підтвердить важність народного плебісциту, що стався під час канонічної візитації Блаженнішого Кир Йосифа в США й Канаді і проголосить Голову Помісної УКЦеркви Блаженнішого Кир Йосифа Першим Патріярхом.
4. Мирянський З’їзд просить учасників Собору УКЦеркви, що повинен в скорому часі відбутись формально проголосити, фактично визнаним вселюдними зібраннями вірних в часі цьогорічної канонічної візитації Блаженнішого Кир Йосифа у різних країнах нашого поселення Першим Патріярхом Помісної УКЦеркви.

 За Резолюційну Комісію:

д-р Роман Осінчук (голова)
Микола Галів (секретар)

Члени: д-р Петро Біланюк, д-р Вітковський, Іванна Гарасовська, pед. Василь Качмар,
о. проф. Дж Мальоні, д-р Я. Миндюк, інж. М. Тим’як і мґр. Сенижак.

Поділитися: