В цьому і наступному місяцях можемо сподіватися посиленої акції за утвердження і встабілізування репрезентації мирянського руху немирянськими елементами й завершення її на СКВУ. Так як сьогодні видно — доволі активно в цьому напрямі діють політичні сили, яких конечним бажанням є репрезентувати перед народом і зовнішнім світом цілість організованого життя, усі галузі якого мають вміститися у схему їхньої цілости. Владикам нашим така структура імпонує ще краще, бо при ній вони зможуть і дальше ігнорувати або поборювати незалежний від них мирянський рух, якого вони не можуть контролювати, і мати до діла із послушними собі силами, яких в любий час можна залучити в дію й вилучити з дії. Одинокою більшою проблемою є тут благословення Патріярха, без якого якось ніяково репрезентувати мирянський рух на високих щаблях. З Канади довідуємось, що це й є причиною наполегливого й посиленого намагання світських і церковних лідерів за всяку ціну добитися участи Патріярха Кир Йосифа І на СКВУ.
Початково, (в Чікаґо 1972 року), благословення не було й організатори обіцяли одержати його пізніше. Одержали вони його щойно у Торонто в червні цього року й воно стало відомими через пресу всьому світові негайно. Опісля при нагоді звичайного засідання було ще одне благословення, і воно знова пішло до преси. Але дуже скоро бизнес із благословенням попсувався, коли виявилося, що воно було одержане в Торонто не для цілей, до яких його ужито. Із не-першоджерельних але добре перевірених відомостей знаємо, що існує вже досить широка кореспонденція на тему зловживання участю їх Блаженства Кир Йосифа І на зібрані в Торонто, в червні цього року.
Для ілюстрації можемо навести адресування листа Патріярха, оголошеного у «Свободі» від 17 липня, зверненого не до «МКО», яке було створене в Торонто, але лиш до «Світлої Президії Конференції Представників Організацій Патріяршого Руху» в Торонто. Хто визнається у тих титулярних зворотах, то знатиме, що Кир Йосиф І. який адресує свої листи дуже уважно, бажав тим щось підкреслити.
Коли виявилось, що забава благословенням буде завчасу, бо ще далеко перед СКВУ, прикорочена, від організаторів МКО (Міжкрайового Координаційного Осередку) вислано негайно до Патріярха делегацію, (в складі: др. Пелех, др. Гродиловський і пан Кушпета), щоб поправити свою ситуацію. Делегація до трьох днів вернулася з Риму, а відсутність якої небудь реклями про неї у пресі дозволяє догадуватися про її успіх.
