Молитва
Пробач мені мізерність думань наших
Піщинка молиться Гобі,
Ще послання від непропащ
В надії пізнання зорі.
Обтяжні витратами народу,
Принижені чужим ярмом.
Обділені скарбами роду.
Тобі несемо просьб псалом.
Молись за нас, за Україну,
Дай мудрість вижити з біди.
Зішли добро, зціли руїну,
Змети невірників сліди!
Верни нам мову і сумління
І пам’ять болем освяти.
Зрости побожним покоління.
Невірних в храм знова веди.
І волі, дум, вділи, Маріє,
Немало й нашої вини.
Залиш хоч весел для надії,
Любові берег прихили!
Із збірки «Величаєм тебе, мамо».
Богдан Сірський.
Богдан Мигаль
Весна
Ще сонце землю не могло нагріти,
Й не мала часу прорости трава.
Та вже лелеки встигли прилетіти
Й під небом жайвір про щастя співа.
Як не згадати ластівку чудесну
Й соліста наших садів і лісів.
Що нам щороку звеселяють весну.
Й летять з любов’ю до рідних країв.
Весна вже скоро свій килим барвистий
Розстелить щедро на нашій землі.
На трави роси розсіє сріблисті
Й скупає ніжно в весняній імлі.
Всі пори року по-свому красиві.
Але для мене найкраща весна.
Бо дні дитинства згадує щасливі.
Вона завітний наш старт у життя…
Не знаю, скільки весен ще прожити
Дозволить доля химерна мені.
Радіти сонцем, тужить і любити
Людей, природу й квітки запашні…
Коли ж прийдеться назавжди кінчати
Життя короткий і нелегкий шлях.
Весні величний хочу гимн співати:
«Весна хай вічно квітує в серцях!»
Мені у травні п’ятдесять
Мені у травні п’ятдесять.
Сади довкола розцвітають,
птахи виводять пташенят,
що співом щедро звеселяють.
Мене весною вчила мати
читати перші молитви.
Дорослих — вчила як співати
церковні, українські співанки
Вже рік нема моєї мами,
із татом в вічність відійшли.
Я є священиком літами
і в цім — найперше — є Батьки.
Навіки вдячний тату, мамі
за все, найкраще, що дали:
служити Богу, Україні,
слугою бути між людьми!
В мені є Бог і Україна —
бо це Життя і Батьківщина,
це вибір Мойого Життя:
Мій Бог і Україна Дорога.
Пречистій, Господу, вклоняюсь,
що я прожив вже п’ятдесять,
для України, Церкви я стараюсь.
Так поплив, сан мені велять!
Мені сьогодні п’ятдесять!
о. Василь Ганішевський
с. Ценів, 10.03.1998
Мати Божа
Твоє ім’я — моє надбання,
Думками лину до небес.
О, Мати Божа, квітко рання,
Цвітеш веселкою чудес.
Тобі ця сповідь завше щира,
Тобі дитячі зізнання.
Струмочком ллється пісня мила,
Теплом серденько наповня.
Живу Тобою, о, Маріє,
Шукаю спокій доброти
І мрію в пелюстках лелеї
До Твоєї ласки дорости.
Із збірки «Величаєм Тебе, Мамо».
Богдан Сірський.
