привіти — імпрези — видання
Невиголошене привітання Патріярхові від бувших студентів Богословської Академії у Львові
Ваше Блаженство, Патріярше і незабутній наш Отче Ректоре!
Серця мільйонів українців на всіх континентах світу переповнені сьогодні безмежною радістю, що Господь благодарив Вас здоров’ям і силою, щоб знову відвідати свою розпорошену паству.
Найбільшою радістю жевріють серця Ваших бувших студентів Богословії, для яких Ви стали символом і заповітом. Ми радіємо, гордимось і кріпимось Вами. Ваша невгнута постава супроти ворога в часі Вашого заслання це неперевершений приклад до наслідування усім, кому судилось терпіти й боротись за добро нашої Церкви й народу. Бо не блеск пурпур приніс Вам митрополичий сан, а бряск кайдан, тортури і страждання. Та Ви не ховались по амбасадах. Ви мужньо взяли хрест свій на рамена і понесли його в сусдальські дикі болота, разом з народом своїм. За те Вам вічна слава!
Ваша дальша діяльність на волі поставила Вас у ряди епохальних постатей нашого народу. Створення Українського Університету, боротьба за повні права і самобутність нашої Церкви, та домагання піднести Київо-Галицьку Митрополію до Патріярхату, це речі на які чекав народ століттями. І вже хоч би за ці три дії наша історія запише золотими буквами Ваше ім’я на своїх сторінках.
Господь охоронив Вас і прислав сюди, щоб Ви дальше боронили народ свій перед облудними силами, об’єднали його і привели до його обітованої землі. Ви не Мойсей, а Йосиф — наслідник нашого новозавітнього Мойсея Слуги Божого Митрополита Андрея. Ви прообраз Ісуса Навина, Наслідника Мойсея, котрому Господь зволив голосом труб розвалити мури Єрихону і випровадити народ свій до його обітованої землі.
Ваш могутній голос спротиву проти облуди і неправди розвалить мури сучасного Вавилону і впровадить нас до нашої обітованої землі — України.
«Вже йде цей світлий день побіди, вже б’ють літаври сурмлять труби,
Вкраїна зрушилась за Вашим почином зі сну»… А світла постать Ангела України, що райдугою веселки лучить нас через моря із рідним краєм, голосить:
«Народе глянь, на твому п’єдесталі стоїть уже звитязь, могутній, безстрашний і сильний»… Ми безнастанно говоримо світові нашу кривду і нашу правду. І ми радіємо що світ бачить кожне Ваше зусилля відновлення і закріплення наших прав. Віримо, що дальшим етапом цих Ваших зусиль буде наступний Собор з великими ідеями соборного Київо-Галицького Патріярхату.
На Многії Літа Архипастирю!
