Складаючи доземний поклін у День Батька, нашому рідньому батькові занесім наші щирі молитви до Небесного Батька — Отця, що є першою Особою Триєдиного Господа Бога та складім Йому, Всевишньому Отцеві, Творцеві всього видимого і невидимого, наші благально-подячні молитви. Крім наших щоденних молитов за батьків, ми повинні, в цей День Батька, скласти наші особливі молитви за нашого батька і застановитись, чим він, батько був у нашому житті. Наш батько був для нас усім, він визначував шлях нашого життя, турбувався за кожний крок, який ми робили у нашому житті. Був остоєю родини і охороняв нас від всяких небезпек. Ми все у його оточенні почувались щасливими і безпечними. Ми бажали, щоби він все був з нами. Пригадаймо скільки було розпачливого плачу, коли він виходив з хати до праці, чи полагоджувати різні справи. І скількі було втіхи й радості, коли батько повертав з праці до дому. Батько все жив нашим життям, все що він робив, то тільки для нашого щастя.
На хвилину застановімся над тим, скільки є таких, що забувають свого батька. Забувають все те неохопне, що для нас робив батько, який не раз відмовляв собі чогось конечного й особливого, тільки для того, щоб ми невідчули якогось недостатку. Батько робив все, що було у його силах, щоб тільки ми здорові росли та були щасливими. Він молив Всевишнього Отця за наше безтурботне і щасливе життя.
Згадуючи і складаючи наш доземний поклін нашому рідному батькові, згадаймо і поклонімось нашому Небесному Отцеві. Який благословив наше життя. Небесний Отець все обдаровував і обдаровує нас своїми щедрими ласками, щоби ми були добрими дітьми своїх батьків, прикладними членами Христової Церкви та все примірними членами суспільства. Скільки разів ми забуваємо Йому, Всевишньому Отцеві, у щоденних наших молитвах подякувати?
Правда, Всевишній Отець, вислухав наших благальних молитов і визволив з неволі, як колись ізраїльський народ, український народ і послав нашій Батьківщині волю. Молім Всевишнього Отця, щоб допоміг нам не піти шляхом ізраїльського народу, але щоб ми вистояли до кінця, нашою непохитною вірою у всемогучість Небесного Отця. Молім Його, щоби нам зберіг нашу Батьківщину та допоміг повністю відродити християнство серед українського народу, щоб наша Батьківщина, справді зажила вільним християнським життям. Ми повинні бути переконані й вірити, що запорука нашого вільного християнського життя є в руках Небесного Отця.
У цей День Батька молімось за глав — батьків, патріярхів наших Українських Церков і просім Небесного Отця, щоби їх нагородив своєю ласкою любови, братолюбія і злагоди. Щоби вони працювали у ласці справжньої, а не декляративної, любови для спасіння їм повіреної пастви. Щоб у них зникла ненависть, незгода і неправдомовність, а запанувало незмінне чоловіколюбіє. В цей сам день молімось і за вселенських глав-батьків Отців Христової Церкви. Вселенського Патріярха Православної Церкви і Папу Католицької Церкви, щоб Всевишній Небесний Отець нагородив їх ласкою любови і єдности, щоб здійснилось ось, це євангельське, «щоб усі були одно». Щоб стали дійсністю слова, у яких говориться: щоб усі, Небесний Отче, Тебе хвалили єдиним серцем, єдиними устами.
Також помолімось за главу української держави президента України, Леоніда Кучму, щоби Всевишній Господь Бог, Небесний Отець нагородив його кріпким здоров’ям, ясним розумом, щоби відновив володимирське християнство Київської Русі. Допоможи, Небесний Отче, щоб він побачив, що спасіння українського народу у християнському братолюбію. Допоможи йому, Господи Боже, щоб побачив світло Христової Правди.
Згадуючи у місяці червні День Батька, ми знаємо як високо цінувалась роля Батька у Старому і Новому Завітах. Відзначаючи цей День Батька не можемо забути про главу нашої Помісної Української Католицької Церкви — батька, Патріярха Мирослава-Івана Кардинала Любачівського, який 24 червня відзначає день своїх народин. В цей день Патріярхові Мирославу-Іванові сповниться 83 років життя. Тому молимось за здоров’я глави-Батька нашої Помісної УКЦеркви Мирослава-Івана і вітаємо Його з днем народження та складаємо наші найщиріші побажання: бажаємо кріпких сил, прожити довгі роки, сили витривалості при нелегкій кермі церковного корабля нашої Церкви, щоб успішно закінчив цей шлях, допливши до спокійних берегів, до єдности Христової Церкви серед українського народу. Бажаємо, щоб Патріярх Мирослав-Іван продовжував світлий шлях своїх попередників Слуги Божого Митрополита Андрея і Патріярха Йосифа. Всевишній Господь, Небесний Отець, був до тепер ласкавий для українського народу, тому просім Його Всевишнього, щоби держав його у своїй опіці та нагородив своїми обильними, щедрими ласками.
М. Г.
