Без найменшого сумніву п’ятдесять років служіння у Божому винограднику є справді небуденною і рідкісною подією у житті людини. Прийшлось на протязі півстоліття часу не просто повторювати святі слова євангелистів про науки — вчення Ісуса Христа, але їх осмислювати, формувати й усучаснювати, християнську думку, утверджувати Христову віру, вказувати візію з християнської перспективи людського життя з виразною проекцією від дочасности до вічности. Це не легке, але Богу угодне завдання, яке на протязі п’ятидесяти років здійснював Ювіляр о. ігумен Патрикій Пащак, ЧСВВ парох церкви св. Юра в Нью-Йорку.
Стояло відкритим питання, чи українська громада, яка пережила захоплення і радість з приводу воскресіння незалежної, самостійної і соборної української держави, а зараз переживає розчарування з приводу негараздів в Україні, правда не всі, і здається стала до деякої міри обоятна, оцінить неоцінену, вище згадану, віддану працю о. Патрикія Пащака? Іншими словами можна сказати, чи оцінить ось ці релігійно-духовні вартості, що роблять громаду, громадську працю і кожну людину повноцінною? Хоч у світлі сучасних винаходів і відкрить, у різних ділянках науки, полети у небесні простори не заперечують, а навпаки, ще більше підкреслюють духовні вартості, глибше утверджують неохопність Бога Творця, Вседержителя неба й землі. Який усім управляє. Ми ж є безпосреедніми свідками, як зникла імперія сатани, яким був СССР, що старався заперечити Бога Творця.
Понад всякі сподівання, численна участь мирян, гостей, включно з дипломатами України у відзначенні золотого ювілею священства о. ігумена Патрикія Пащака є незаперечним доказом, що наша громада вміє оцінити духовні вартості та віддану працю для добра нашої Церкви й української громади. Ні більше, ні менше подвійний ювілей, себто п’ятдесят років священства і 75 років життя о. пароха Патрикія Пащака, українська громада гідно й достойно відзначила, який став подією метрополії українського Нью-Йорку. До речі, високий вік, кругла дата, себто срібний чи золотий ювілей, стають тільки нагодою для того, щоб підкреслити й окремо наголосити особливий зміст життя, творчої праці для розвитку культури, громадського, політичного чи церковного життя людини, яку відзначається. Власне ці культурно-духовні вартості були тими рушійними чинниками, які зібрали багаточисленну українську громаду для відзначення 75 років життя і 50 років священства о. ігумена Патрикія Пащака.
Величні ювілейні святкування о. Патрикія Пащака відбулись у неділю, 28 вересня 1997 p., які започатковано благодарственною св. Літургією, о годині 12 полудня, яку відправив Ювіляр, Високопреподобний Отець Патрикій Пащак, у присутності Преосвященного Владики Василя Лостена, при співслужінні багатьох співбратів по чині, Отців Василіян, як також світських отців. Чудово дияконував о. Марко Гірняк. До Служби Божої спільно співали хор церкви св. Юра, що співає кожної неділі о годині 10-ій і хор ім. Митрополита Шептицького, що співає у неділю, о годині 12-ій полудня під диригентурою Андрія Добрянського.
Після прочитання св. Євангелії о. Вернард Панчук, ЧСВВ привітав в ім. парафії св. Юра Владику Василя, Ювіляра Високопреподобного Отця ігумена й генерального вікарія Стемфордської Епархії і пароха церкви св. Юрія в Нью-Йорку Патрикія Пащака, президента 52 Сесії Об’єднаних Націй, міністра закордонних справ України Генадія Удовенка з дружиною Діною, посла Української Місії до Об’єднаних Націй Анатолія Зленка та всіх присутніх дипломатів України, президента Купер Юнійон Університету в Нью-Йорку, всіх достойних гостей, мирян церкви св. Юра і мирян — прихожан. Зразу прочитав привітання для о. Патрикія від губернатора штату Нью-Йорку Патакі та попросив Владику Василя виголосити ювілейну проповідь. Владика Василь у дбайливо опрацьованій проповіді розказав життєвий шлях Ювіляра, о. Патрикія та дав високу оцінку відданої з посвятою праці для нашої Церкви й українського народу.
Водночас побажав прожити ще довгі, довгі роки та дальше успішно працювати на славу Божу, добро нашої УКЦеркви й українського народу. Під час св. Літургії приступило багато мирян до Святого Причастя, яке уділяли Ювіляр о. Патрикій і о. протоігумен Христофор Войтина, ЧСВВ.
Безпосередньо після благодарственної св. Літургії відбувся святочний бенкет у залі школи св. Юра. Простора заля була вщерть заповнена звеличниками о. Патрикія. Святочний бенкет для о. Патрикія Пащака відбувся заходами Ювілейного Комітету під керівництвом Мирослава Шмігеля. Заходами того ж комітету також надруковано ювілейну пропам’ятну книгу, яку упорядкувала Ярослава Рубель.
Голова бенкетового комітету Мирослав Шмігель відкрив бенкет, привітав Високопреподобного Отця Патрикія Пащака, Владику Василя, присутніх достойних дипломатів України: Генадія Удовенка з дружиною Діною, Анатолія Зленка, Віктора Крижанівського з дружиною Людмилою, всечесніших і всечесних отців, преподобні сестри, всіх здалека й близька прибулих гостей та всіх учасників і передав дальше керування програмою бенкету д-рові Богданові Кекішу, який у свою чергу привітав всіх учасників, а в першу чергу Ювіляра о. Патрикія. Програму бенкету розпочато молитвою, яку провів Владика Василь. Дальше слідувала мистецька частина, в якій виступив мішаний хор «Думка», який виконав під диригентурою Василя Гречинського: «Отченаш» Леонтовича, «Блажен муж» — київського розпіву Гнатишина, «Ой на Івана Купала» в обрібці Івана Бідака й жіночий хор — «В гаю зелененькім» — підкарпатська пісня. Також виступив діточий хор при церкві Чесного Хреста з Асторії. Дириґентка хору Христина Балько, спершу привітала о. Патрикія і хор виконав дві пісні «Мати Марія» і «Молитву». Солістка Лариса Маґун Гурин зворушливо виконала «Аве Марія» і дві українські пісні «Не забудь юних днів» і «Садок вишневий». Ярослав Шуль прочитав гумореску про сповідь та покуту. Розповідь була майстерно виголошена у своєрідному українсько-галицькому діялекті.
Святочне слово присвячене Ювілярові о. Пащакові по українськи сказав Орест Кебало. У дбайливо опрацьованому слові Орест Кебало накреслив життєвий шлях Ювіляра, його віддану священичу працю, як доброго працівника у Божому винограднику. Підкреслив особливий підхід о. Патрикія до молоді. Нагадав великий вклад до завершення новозбудованої церкви св. Юра, зокрема мистецького розпису. Отцеві Пащакові слід завдячувати збудування гарного будинку біля церкви св. Юра, який довгий час зганяв сон з його очей. Промовець свою коротку, але змістову промову закінчив цікавим особистим спомином про о. Патрикія. По англійськи слово сказала колишня учениця св. Юра Богданна Походай, яка зібрала багатющий матеріял про Ювіляра о. Патрикія, з яким поділилась з учасниками святочного бенкету.
Для загальної анотації треба подати головніші біографічні дані о. Патрикія Пащака. Отець Патрикій Пащак народився 10 червня 1922 р. у Вінніпегу, Канада. Батьки, Матвій і Анастазія, які померли у ранньому віці мали шестеро дітей, п’ять хлопців і одна дівчина. Петро, що був четвертою дитиною, вступивши до Чину СВВ і прийняв ім’я Патрикія. Його старший брат Стефан був душпастирем і місіонарем ЧСВВ і працював під ім’ям Епіфаній. Одинока сестра Ольга закінчила консерваторію, працювала у музичному світі, керувала жіночими капелями і в школах Торонто та пішла слідом за своїми двома братами ставши черницею Сестер Служебниць у Вінніпегу. Ще один брат, Володимир Пащак, живе у Вінніпегу й був присутній на святкуваннях.
Отець Патрикій, 27 серпня 1947 року у Ґрімсбі, Канада, прийняв священичі свячення, які довершив Владика Василь Лакота, ЧСВВ. Перше його призначення було катехизування та займатися місійними завданнями. Скоро, бо вже в 1949 році, одержав призначення на душпастирську працю до США — Нью-Йорку, де працював до 1959 р. і знову за призначенням переїжджає на душпастирську працю до Чікаго, де був до 1962 р. З Чікаго переїжджає до Гемтремку, Дітройт, де активно займається душ- пастирською працею. У Дітройті о. Пащакові довелось бути господарем, вітати й гостити св. п. Патріярха Йосифа. У 1970 році отця Патрикія Пащака обрано протоігуменом Провінції ЧСВВ в Америці з осідком в Асторії, Нью-Йорк і на цьому пості пробув до 1982 р. З хвилиною передчасної смерти відомого о. д-ра Володимира Ґавліча, який був парохом церкви св. Юра, парафію перебрав о. Патрикій і з того часу, на цьому становищі залишився по сьогодні. Крім цього о. Патрикій у 1985 році став генеральним вікарієм Стемфордської Епархії УКЦеркви у США. Тут тільки названо загальні біографічні дати, які були заповнені глибоким і широким змістом, який вимагав великих зусиль, праці, відданості й посвяти, які з непересічним успіхом о. Патрикій здійснював, що неодноразово підкреслювали промовці та ті, що його вітали з золотим ювілеєм священства й 75-літтям життя.
Слід згадати, що Ювіляра о. Патрикія дуже тепло привітав президент 52 Сесії Об’єднаних Націй міністер зовнішніх справ Генадій Удовенко, нагадавши давню, давню дружбу, ще в ті часи, коли існувала Залізна Занавіса. «Дорогий о. Пащак виявляв особливе зрозуміння та щиро-дружнє відношення, — сказав Удовенко, продовжаючи говорив — він вітав першого президента Леоніда Кравчука у церкві св. Юра й все піддержував взаємну братню і християнську любов». Проповець Г. Удовенко коротенько розказав про свою працю, як міністер України і президент 52-ої Сесії Об’єднаних Націй. На закінчення свого вдумливого слова Удовенко побажав Ювілярові всього добра, дальше успішно працювати у кріпкому здоров’ї та прожити ще довгі, довгі роки. Особливим було привітання о. монс. Йосифа Федорика з Елізабету. В цьому привіті були підкреслені особливі прикмети: відданість, посвята й праця о. Патрикія. Від ветеранів тепло привітав довголітний член парафії Гаррі Полчі. Отець Лавретій Лавринюк, довголітній душпастир парафії св. Юра, який тримає пальчик на живчику парафії, коротко, але змістово висловив щиру подяку усім тим, що причинились до улаштування цього величавого бенкету.
Треба підкреслити, що завершуючою короною було слово самого Ювіляра, Високопреподобного о. Патрикія Пащака, ЧСВВ який говорив англійською й українською мовами. Отець Патрикій у свойому подячному слові все врахував, все підкреслив, всіх згадав. Зміст англійського слова не був повторенням українського. Це було справді майстерне схоплення не тільки пройденого життєвого шляху, але, включно з відбуттям бенкету, який є виявом цього глибокого розуміння духовних вартостей, які наповняють нас візією і надією на майбутнє. Ювіляр з великим відчуттям згадав участь наших достойних дипломатів України, що є багато значущим. Окремо відмітив присутність президента Купер Юнійон Університету, що є у нашому сусідстві. Так, Ювіляр о. Патрикій все був вдумливий і старався віддати всім належне. Але зворушливими були його слова — «… у своїй праці може не все був уважливий, може десь бракувало такту, бо ж всі ми грішні, тому прошу прощення у тих, супроти кого я прогрішився і прощаю тим, що прогрішились проти мене». Хоч програма бенкету була довгенька, але вдумливе слово о. Патрикія присутні прослухали з великою непослабленою увагою, прийнявши його оплесками.
На закінчення Всечесніший Протопресвітер Української Православної Церкви о. Володимир Базилевський провів молитву. Тому, що фізичний стан о. В. Базилевського дуже слабенький він попросив, щоб його думки написані, прочитав його син Юрій. Були там слова вітання для о. Патрикія за його віддану працю і дружне відношення до нього та Української Православної Церкви та побажав дальших успіхів і многих років життя. Бенкет закінчено молитвою «Богородице Діво». Ведучий програмою бенкету Богдан Кекіш подякував всім виконавцям програми та учасникам.
На закінчення приходиться тільки потвердити, що добре засіяне зерно все приносить обильні плоди. Віддана, щира з посвятою праця для Української Церкви української громади, українського народу Ювіляра о. Патрикія Пащака є доцінена й приносить добрі плоди. Бажаємо о. Патрикієві кріпкого здоров’я, дальших успіхів у праці в Божому винограднику на славу Божу й добро нашої Української Церкви.
Микола Галів
