Виставка Візантії величиною і засягом поставлена так, що лише такий великий і престижевий музей як Метрополітальний в Ню Йорку має спроможність до того взятись. Як згадується в пресі, для розміщення понад 350 експонатів виставка вимагала кілька-акрового музейного простору. Від малої величини монет з зображенням Христа до монументальних і великих розміром мозаїк, які зберігаються у сховищах церкви Св. Софії в Інстамбулі. Вироби із слонової кости, біжутерія і шовки, складні вироби зі срібла і золота, все це віковічні скарби тої багатої і глибоко побожної доби якій на ім’я «Візантія».
Особливим експонатом на виставці являється мозаїка диякона Степана. На прес-конференції, яка відбулась на передодні виставки, організатори інформували, що та мозаїка привезена з України і чудом оминула акту найбільшого в історії вандалізму через героїчний почин кількох українських патріотів. Це одна із чотирьох мозаїк, які колись прикрашували нутро Свято-Михайлівського Золотоверхого Собору в Києві і який совєтський уряд зарядив на знищення в 1934 році.
Пані Гелен Евене, одна із організаторів виставки заявила, що збереження мозаїки диякона Степана це тріюмф релігії над урядом сатани. Відомо, що деякі українські науковці відважно і явно виступали проти знищення собору і їм вдалось зберігти кілька мозаїк, які, як сказала Гелен Евене, «мають величезне емоційне значення». Ця українська мозаїка, як і багато інших експонатів, ніколи не залишали країн свого походження, тому вважається, що виставка «Слава Византії» є найбільшою і найважнішою історичною виставкою в історії Метрополітального Музею, а великих подібних виставок було тут багато.
Експонати походять із 24 держав і виставка підготовлювалась понад чотири роки. Розуміється організатори відбули ряд подорожей, при тому чотири поїздки на Україну. У подорожах на Україну брала участь Оленка Певна, яку Метрополітальний Музей заанґажував як наукового дорадника і знавця Візантії слов’янських народів і яка у великий мірі причинилась до того, що всі інформації про княжу Русь й експонати, які репрезентують цю нашу добу, є вірними і не змішані зі старшим братом, як це звичайно бувало в минулому.
Як уважно поставився ввесь світ до виставки «Візантії» свідчить факт, що організатори виставки відбули подорож до монастиря Св. Катерини на горі Сінай з наміром придбати для виставки бодай одну ікону. Відомо, що на горі Сінай зберігаються найцінніші в світі ікони візантійської доби. Знаючи про дбайливість монахів ніколи не відступати від неоцінених ікон, організатори просили випожичити три ікони, але монахи після довшої розмови були так захоплені засягом й історичного значіння виставки, що випожичили аж десять ікон. Ці ікони ще ніколи не були бачені у світі поза горою Сінай.
Виставка «Слава Візантії» тепер в прогресі і триватиме до 6 липня 1997.
Богдан Титла
