«За Патріярхат» ч. 1 /24/, за березень 1973 року випускається останнім, що до періодичности його появи, квартальником. Після цього випуску, згідно з постановою Крайової Управи Т-ва, у найближчий можливо час він зачне появлятися місячником. Тематика журналу і його технічні та адміністративні справи будуть модифіковані й реорганізовані.
24 зошити квартальника «За Патріярхат»,що появилися досі, відображують становище й акції Т-ва За Патріярхат за останніх шість років його існування. Це були роки найбільшої активності мирян у вагомому, кризовому а може й вирішальному періоді існування УКЦеркви взагалі. Зібраний у цих зошитах матеріял про більшого значення події, як відношення Ватиканських Властей до нашої Церкви, становище наших єпископів, виступи Верховного Архиєпископа, акції в обороні помісности, Синоди УКЦеркви – матимуть повсякчас інформативне значення для вірних, а для майбутнього історично-документарну вартість також. Усі, хто систематично придбав і зберіг усі номери журналу – матиме корисну з багатьох поглядів збірку матеріялів.
Для кращого оформлення і збереження матеріялів пропонується усім зацікавленим придбані журнали оправити у тверді палітурки в інтроліґаторні, зібравши їх у два великі томи, по 12 зошитів: кожний, Так оправлені журнали зручніше буде зберігати у домашній бібльотеці й користати з них у кожній потребі.
Відомо, що не багато наших читачів зберегли усіпшно усі числа журналу за шість років його появи, та що декому бракуватимуть поодинокі зошити. Фактом є також, що деякі видання вичерпані, і купити їх неможливо. В тій цілі пропонується таке:
Проситься усі Відділи Т-ва і кольпортерів журналу та книгарні повернути до Адміністрації «За Патріярхат» усі лишні не продані номери журналу, /від першого почавши/, для виміни а чи доповнення комплетів тим, що потребуватимуть.
Усім, хто не має повного комплету журналу пропонується звернутися до Адміністрації журналу, особисто до др.Володимира Процюка, і замовити собі ті зошити, що бракують. /Із вичерпаних видань будуть зроблені копії/.
Проситься усі Управи Відділів і шан. кольпортерів посередничати бажаючим у успішному веденні цієї акції укомплектування річників журналу.
З нагоди замкнення періоду квартального видавання журналу і його реорганізації потрібно підкреслити, що «За Патріярхат» був весь час фінансово самовистарчальним без уведення в життя «Пресового Фонду» серед читачів та без дотацій Т-ва, а це завдяки відданій праці деяких Управ Відділів і кольпортерів особисто, /про тих невідданих зараз не згадуємо/, добрій адміністрації, ощадній господарці, безкорисній праці при журналі багатьох осіб і не в меншій мірі завдяки тематиці й змістові журналу. Із повною сатисфакцією можна приняти факт, що «За Патріярхат» є одним із дуже небагатьох журналів, /а може й одинокий/, до якого ніхто фінансово не докладав. А це сьогодні великий суспільний кредит.
З технічно-редакційного боку – усі недотягнення, /мова, коректа, композиція, оформлення/, залишаться у їхній натуральній формі. Оправдання, якщо треба – це дуже мала кількість кваліфікованих робітників, праця виключно пізніми годинами недоспаних ночей і під тиском терміну або других важливих зв’язаних з працею Т-ва функцій.
Нехай сучасні і майбутні читачі вибачать.
Успішне сповнення завдання журналу «За Патріярхат» було можливе завдяки щирій і відданій праці багатьох людей, членів або прихильників нашого руху.
Заголовок для журналу виконав проф. Петро Андрусів, передавши гонорар за нього на цілі Товариства за Патріярхат.
Усю господарську і адміністративну працю виконували з початку панство Богдан і Таня Ясінські у Вашінґтоні, а опісля др. Володимир Процюк і його пані Ірина, у Філядельфії.
Дуже багато технічної і допоміжної праці для журналу виконали: інж. Лев Коленський, /Ірвінґтон, Ню Джерзі. Pешта з Філядельфії./, др. Роман Кос і його пані Анна, др. Рома Навроцька, пані Христя Ганас, Володимира Заяць, Дарія Завадович, і студенти Орест Кулиняк і Оксана Процик.
Авторам матеріалів, друкованих як редакційні або за підписами, а також і перекладачам з англійського на українське і навпаки, яких Редакція рахує співробітниками, належить також відповідальне місце у спільному зусиллі появи «За Патріярхат».
Усім їм, що у свій спосіб причинилися до видання і поширення «За Патріярхат», належить признання і щира вдячність.
Степан Процик редактор