І знову 1-ший Листопад,
Як 1918 року
І знову золоте листя спадає
Й золотить калину червону.
Барвисті кольори вітер несе
По старовинних вулицях Львова
Й пригадує кроваві сліди
Жертв за народ і його волю.
Без IV Універсалу, без Листопада
Не було б 22-го Січня.
Тому не забуваймо їх.
Бо кожна дата безцінна.
За ними пішли рядами герої.
Що не жаліли життя за краще майбутнє.
На їхніх жертвах борці виростали.
Яких покоління не сміють забути.
Хоч самі не дочекалися світлого дня.
То посіяні зерна плоди видавали
Й сьогодні маємо вільну Україну.
Щоб тільки Її зберігали.
Змагаймо до єдности, бо в єдності сила
Й запевнена в ній перемога.
Це дорога нашого життя,
А з нею України обнова.
Несім гідно прапор боротьби
За першість між першими в світі.
Щоб увінчати свій змаг авреолею
На вічну славу Вкраїні.
Ольга Гриньків
