св. Йосафата 7 липня 1996 р.
Ваші Еміненції, Преосвященні Владики,
Всесвітліші Отці, Дорогі Гості!
Відслуживши Божественну Літургію разом зі Святішим Отцем у базилиці св. Петра з нагоди 400-ліття нашої відновленої єдности з Римським Апостольським Престолом у Бересті, вітаю Вас, зібраних при трапезі любови, висловлюючи Богові подяку за всі благодаті і хрести, які ми одержали від Нього впродовж цих останніх 400 років.
Нав’язуючи до моїх слів під час Божественної Літургії, можемо повторити зі св. Павлом: «Моя сила виявляється в безсиллі. Отож я краще буду радо хвалитися своїми немочами, щоб у мені Христова сила перебувала» (2 Кор. 12, 9). Це, напевно, відноситься до мене, бо, як бачите, моя слабість, головно в ногах, не дозволяє мені бути між Вами. Та ці слова Апостола Народів так чудово співпадають з нашою історією і сучасною дійсністю. Скільки Божої сили ми відчули останніми роками, незважаючи на наші слабості. Слава Богу за це!
При цій нагоді бажаю ще раз висловити свою вдячність Святішому Отцеві, що своєю участю возвеличив наші торжества, надаючи їм вселенський вимір.
Дякую всім Кардиналам, Архиєпископам, Єпископам, священикам, монахам, монахиням і вірним, що вложили свій труд, прибули сюди до Риму і засвідчили перед усім світом про живучість нашої Церкви і про її бажання внести свій важливий вклад у праці для єдности Церков.
За цю єдність я підношу цей тост і сотвори. Господи, Святішому Отцеві Івану-Павлу ІІ, Папі Римському Многая і Благая Літа!
(Читав єп. Іван Хома)
