Журнал «Патріярхат» одержую від вас уже три роки. В міру зацікавлености моїх знайомих даю читати його іншим. Сам дуже його ціную. Він інформує читача про життя нашої Церкви і її проблеми в правдивому непідробленому світі, а також має велике виховне значення. Хоч мені вже 50 років,світогляд давно зформований. Але на деякі проблеми і питання життя і діяльності нашої УГКЦ, піж впливом вашого журналу, почав дивитьсь по-іншому. Переконаний, що ваш журнал робить велику місію в нашому народі, зміцнює позиції УГКЦ і є дуже потрібний.
З пошаною до вас,
о. Микола Куць
* * *
Шановні добродії!
Я учасник визвольних змагань, колишній політичний в’язень більшовицьких концтаборів, інвалід. Тепер займаюся громадською роботою, очолюю районну організацію Спілки політв’язнів на громадських засадах. Вашого журналу завжди чекаю з нетерпінням. І не тільки я, а й ті, хто його читає.
Ви робите велику й корисну справу, висилаючи свій журнал у цей скрутний для нас час, у час розгулу ворожої мафії на Україні.
З повагою.
Вушко П.
* * *
Вельми шановне панство!
Щодо Вашого журналу, то коли трапляється нагода його прочитати, я його читаю з великим задоволенням. Я є голова Союзу Українок, і ми часто обговорюємо ту чи іншу статтю на своїх зібраннях. Маю таке бажання — щоб на сторінках «Патріярхату» побільше було церковних пісень, по можливості з нотами. В нас є церковні твори в обробці Леонтовича, Кошиця, Лисенка (маю на увазі літургію). Але збірника ірмологіонів галицького наспіву «Гласопіснець», який вийшов у 1895 p., у нас нема. Чому пишу «у нас», бо я є хористка церковного хору церкви Пресвятої Трійці села Озерна Зборівського району Тернопільської обл. Наш хор має велике звання «Народня хорова капеля». І хочеться кожен раз якихось нових творів.
Люба Періг
