Чорнобиль, Чорнобиль… вже 10 літ пройшло.
Як пекло відкрило на землю вікно,
Як хмари закрили сонце вгорі,
Земля заясніла в огні,
А ворог робив параду на тлі заграв
І нею пекло закривав.
І ось десята весна прийшла,
А смерть чорнобильська й досі збирає жнива
І ще довго буде страшні плоди збирати
Й могилами землю засівати
Жалібними хрестами,
Поллятими сльозами.
Ти, Господи, сказав:
Возьми свій хрест і йди за мною.
І ми, Ісусе, пішли за Тобою
І за наші терпіння і кров
Ти нам віддав свою любов,
А з тою любов’ю вільну Україну,
Хоч знищену, зруйновану, але самостійну.
Та в нас прохання ще одне:
Допоможи перебороти горе все.
Дай провідників, щоби скалу лупали,
Щоби для Вкраїни вірно працювали
Й не йшли на службу ворогам,
Бо Україна наша й належиться нам.
І врешті, щоб ми, як один у любові
З’єднались у згоді під знам’я Христове.
1996
Ольга Гриньків
