Нехай святяться всі твої діла,
Моя Вітчизно, стороно кохана,
Та чи на світі нині б ти жила,
Якби не слово й діло Маркіяна?
Чи мали б ми Вкраїну на Дністрі
І рідну нашу українську мову,
Якби Шашкевич у тяжкій порі
Русалку нам не посвятив Дністрову?
Крізь темряву учив нас Маркіян
Іти до світла, взявшися за руки,
І синє небо, й золотистий лан
Від тої нам відкрилися науки.
І нині в серці віру я несу,
Що вже нам не розділяють злі заброди
Красу Карпат і степову красу,
Дніпрові і Дністрові ясні води.
І віра ця висока і тверда,
Немов Бескид — вона від Маркіяна.
Живи, цвіти, будь вічно молода
Моя Вітчизно, стороно кохана!
Поділитися:
