Виставка «Ангели» – це нагода відкрити нові імена або старі, але зовсім по-новому. Серед них, зокрема: Ян-Генрик Розен (багато хто знайомий із його особливим стилем завдяки фрескам у львівських храмах, проте мало хто бачив його картини – тонкі, смислові, прекрасні); Петро Стахович – автор напрочуд реалістичної, із плавним переходом кольору в колір картиною «Остави нам довги наші»; данець Джайс Нільсен – кераміст, який надихався біблійними сюжетами (його невеличка скульптурна композиція «Битва Якова з ангелом» по-дитячому проста, майже схематична, проте від неї важко відвести погляд, бо в тій битві ти стаєш третім, бачиш не так їхні зчеплені в двобої руки, як прикуті погляди); Ефраїм-Моше Лілієн – уродженець Дрогобича, один із засновників сецесії…
Що цікаво, кераміка на виставці представлена небагатьма експонатами (їх буквально до десяти), проте коли дивишся на роки створення – діапазон у пів тисячоліття, то усвідомлюєш, що релігійна тематика, зокрема християнські сюжети, дотепер не втратили здатності надихати так, щоб не повторюватися.
Повністю текст читайте у паперовій версії журналу.
