Пам’ятати те, що наша Церква є українською переважно через те, що вона пропонує українське києво-візантійське розуміння американської дійсності. Як така вона може притягувати людей різного етнічного, культурного, мовного та расового походження. Але вона може робити це тільки тоді, коли залишається соціально та культурно відкритою до суспільства, в якому живе. І духовенство, і вірні можуть висловити свої міркування щодо того, як наша Церква може здійснити свою унікальну євангелізаційну місію в Америці. (Збереження архівів та студії минулого нашої імміграції можуть забезпечити добре підґрунтя для виконання цього завдання). Це не означає ані творення еклезіяльного ґетто, ані укладення компромісу з культурою, котра усе більше байдужа, а часом і ворожа. Натомість йдеться про взаємодію з американською культурою, про ставлення перед нею викликів і навіть про її трансформацію.
Ми переконані, що наша Церква повинна ангажуватися у названі вище питання. Наше Товариство спільно зі своїми друзями і дорадниками в США, Україні та по всьому світі стоїть у готовності працювати з Вами, нашою єрархією та духовенством.
Повністю текст читайте у паперовій версії журналу.
