Свіжий номер

5(505)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Резолюції З’їзду Краєвої Ради Товариств за Патріархальний Устрій Української Католицької Церкви

І

Привітання

Вірні традиціям Церкви своїх предків, та свідомі своїх обов’язків дбати про її ріст і зміцнення у великій родині Христової Вселенської Католицької Церкви, учасники цього чергового З’їзду Краєвої Ради Товариства за Патріярхальний Устрій Української Католицької Церкви засилають свій найщиріший привіт та поклін і заявляють свою відданість Святішому Вітцеві Папі Павлові VІ, наслідникові Христа і видимому Голові Вселенської Католицької Церкви. Учасники З’їзду молять Всевишнього, щоб благословив усі великі почини Святішого Вітця, щоб обдарив Його Своїми обильними ласками й кріпким здоров’ям на многії літа!

Учасники З’їзду щасливі, що можуть спільно висловити свою синівську любов, відданість і послух Блаженнішому Верховному Архиєпископові, Ісповідникові віри й Кардиналові Йосифові Сліпому, Первоєрархові Української Католицької Церкви та молять Господа Бога, щоб дозволив їм дочекатись тої щасливої хвилини, коли весь український народ зможе привітати Його як Патріярха нашої Церкви.

Учасники З’їзду щиро вітають усіх Владик та Духовенство Української Католицької Церкви та бажають їм якнайбільших успіхів у скорому введенні в життя постанов II Ватиканського Вселенського Собору, особливо тих, що служитимуть зміцненню єдности, збереженню традицій, поширенню впливів і збільшенню слави нашої Церкви,

Учасники З’їзду пересилають свій щиросердечний привіт і висловлюють глибокий подив священикам-героям і ісповідникам та нашим братам і сестрам по вірі на нашій Батьківщині, що остались вірні нашій Церкві та з геройською посвятою серед якнайбільш важких умов працюють для прослави Господа Бога, спасення людських душ та на добро й славу рідної Церкви й народу. Молимо Всевишнього, Дорогі Браття й Сестри, щоб прийняв Ваші жертви, благословив Ваш геройський труд і осінив вінцем вічної слави тих із Вас, що знайшли вже у Нього вічний спокій, покинувши, нераз і передчасно, цю «долину сліз», що нею для багатьох із Вас є сьогодні наша знедолена Батьківщина,

II

До Справ Патріярхального Устрою Української Католицької Церкви

Учасники З’їзду висловлюють свій глибокий жаль з того приводу, що видвигнена в жовтні 1963 р. на II Ватиканському Соборі пропозиція Українських Католицьких Владик створити Український Католицький Патріярхат, не була рішена Отцями того Собору позитивно.

В сучасному, пособоровому часі, для нашої Церкви й надалі основним завданням і ціллю залишається створення Українського Католицького Патріярхату, Бо тільки патріярхальний устрій зможе забезпечити Українській Католицькій Церкві нормальний розвиток самобутньої помісної Церкви й дозволить в майбутності сповнити їй в лоні Вселенської Католицької Церкви ці історичні завдання, що випливають з Її особливого характеру, Її ролі посередника між Сходом і Заходом.

Тому учасники З’їзду звертаються до Української Католицької Ієрархії, Духовенства й вірних синів і дочок Української Католицької Церкви з закликом продовжувати працю і змагання для створення Українського Католицького Патріярхату з повною юрисдикцією над всіми вірними-католиками українського східнього обряду, в цілому світі.

III

До Ситуації Української Католицької Церкви в ЗДА

Учасники З’їзду вважають, що католицькі єпархії українського східнього обряду, що обслуговують вірних – вихідців з усіх земель України, чи покоління цих емігрантів, народжені у ЗДА чи у інших частинах світу, є невід’ємними і нероздільними частинами одної Української Католицької Церкви українського східнього обряду. Тому ієрархи, священство і вірні всіх єпархій нашої Церкви повинні за всіх умов дбати про встановлення правно-організаційної і обрядової єдности Української Католицької Церкви без огляду на територіяльну приналежність. Основою самобутности нашої Церкви є Її окрема організаційна побудова в лоні Вселенської Католицької Церкви, Її обрядова окремішність, богослужебна мова й церковно-релігійна культура. Тому учасники З’їзду звертаються з проханням до Преосвященних Владик, всечесного Духовенства й усіх вірних Української Католицької Церкви зберегти ці ознаки самобутности Української Католицької Церкви·

Посилена і щораз більш відкрито практикована латинізація нашої Церкви у ЗДА через творення організацій чужих духові східнього обряду, через введення англійської мови у богослуження, молитви і навчання релігії в парохіяльних школах; труднощі, що виникли в зв’язку зі зміною календаря; непоминання Верховного Архиєпископа в богослужбах у багатьох наших церквах – виразно вказують на небезпеку, що загрожує самобутності й єдності нашої Церкви в ЗДА, Якщо повищі недомагання, як і ряд менш важливих, не будуть усунені, то само існування нашої Церкви в ЗДА, як і великої української етнічної групи є загрожене.

Учасники З’їзду просять Владик і Духовенство й закликають усіх вірних нашої Церкви звернути більшу увагу на цю небезпеку·

Учасники З’їзду уважають, що обов’язком ієрархії і священиків є припинити ці шкідливі процеси й тенденції. Українські католицькі Владики повинні чимскоріше видати відповідні розпорядження і доручення всечеснішим отцям парохам і преподобним сестрам, щоб вони припинили процес латинізації і відчуження нашої молоді в парохіяльних школах та щоб повели освідомляючу роботу серед вірних про потребу збереження в Українській Католицькій Церкві у ЗДА Її окремої літургійної мови, Її обряду й стародавніх звичаїв і традицій.

Учасники З’їзду звертаються з проханням до своїх Владик, щоб вони силою свойого авторитету подбали про те, щоб в українських католицьких парохіяльних школах навчання релігії відбувалось українською мовою і в дусі українського східнього обряду та щоб українська мова і інші українознавчі предмети трактувались у шкільній програмі нарівні з усіми іншими обов’язковими предметами.

Згідно з постановами Декрету II Ватиканського Собору про Апостольство Мирян, обов’язком всіх вірних Української Католицької Церкви є включитися в процес обнови нашої Церкви. Тому учасники З’їзду звертаються з проханням до Владик, щоб вони сприяли участі мирян у розв’язуванні цих складних і трудних проблем нашої Церкви. Уважаємо, що в сучасній ситуації потрібні безпосередні зустрічі вірних із своїми Ієрархами і священиками для спільного обговорення і вирішення цілого ряду засадничих проблем, що заторкують життя нашої громади в ЗДА. Згідно з Декретом про Церкву просимо Владик Української Католицької Церкви в ЗДА покликати до життя Епархіяльні Душпастирські Ради духовенства і мирян.

IV

В Справі Сесії Українського Єпископського Синоду

Учасники З’їзду звертаються з проханням до Синоду Українських Владик, що має в короткому часі зібратися у зв’язку із Синодом Єпископів Вселенської Католицької Церкви, осінню ц.р., однозгідно вирішити, які практичні заходи треба поробити, щоб обновити нашу Церкву в дусі постанов II Ватиканського Собору.

Учасники й усі вірні Української Церкви очікують від своїх Владик однозгідних спільних рішень, що на майбутнє розв’язували б практичні проблеми нашої Церкви в дусі єдности і якнайкращого заспокоєння душевних потреб нашої релігійної церковної спільноти.

Учасники З’їзду надіються, що на Синоді Єпископів Вселенської Католицької Церкви осінню ц.р. українські католицькі Ієрархи, що будуть присутні як активні учасники цього Синоду, виступатимуть солідарно, як Владики одної, помісної Української Католицької Церкви, та при цій нагоді робитимуть усе, щоб ідея Українського Католицького Патріярхату була здійснена якнайскорше.

V

Загальні Ствердження і Постанови

Учасники З’їзду з великою тривогою стверджують загрозливий упадок авторитету в нашому релігійному й суспільно-громадському житті. Тому учасники З’їзду звертаються з закликом до українських Владик, суспільно-громадських і політичних діячів, працівників преси, Духовенства і всего українського суспільства в ЗДА спільно протидіяти цьому лихові.

Коли йдеться про Українську Католицьку Церкву зокрема, то учасники З’їзду уважають, що скоре переведення в життя постанов II Ватиканського Собору про Помісні Церкви і постанов Єпископського Синоду із його Головою Верховним Архиєпископом приведуть до Її обнови й скріплення авторитету Її служителів.

Апостольська Столиця визнала за Ісповідником Віри, Блаженнішим Кардиналом Йосифом Сліпим титул Верховного Архиєпископа нашої Церкви з патріяршими правами й повновластями. Тому учасники З’їзду звертаються з закликом до наших Владик, Духовенства й вірних, щоб діяли в дусі постанов II Ватиканського Собору про Помісні Церкви та в дусі Декретів Святішого Отця і практично здійснювали їх в парохіях, щоб забезпечити нашій Церкві всі права Помісної Церкви із патріяршим устроєм.

За Президію З’їзду: Др. Б. Шебунчак

За Резолюційну Комісію: Др. М. Лабунька

Секретар,. З’їзду: Інж. Я. Бігун

Поділитися:

Популярні статті