Тому, роблячи якісь висновки про секуляризацію, не варто аж так драматизувати. Секуляризація – явище обмежене. Вона існує, але не однаковою мірою охоплює людство. Я не соціолог. Мої роздуми про секуляризацію мають радше душпастирський характер. Однак соціологи зазначають, що рівень секуляризації залежить від рівня добробуту і споживацтва. Людина, яка шукає достатку і комфорту, має більше спокус. Христос каже, що не можна двом панам служити – Богові й мамоні, що багатому важко увійти до Царства небесного.Таку залежність бачимо не лише в житті мирян. Можна її помітити й у житті духовенства, богопосвячених осіб. Монахи чи священики не є якоюсь особливою категорією, виокремленою із загалу, вони звичайні люди, підвладні тим самим процесам і спокусам, що й інші. Якщо вони піддадуться спокусі споживацтва, вигоди, жадібності, то це матиме вирішальний вплив на їхній стиль духовного, морального, спільнотного життя. Що більше споживацтва, то більше достатку, то швидша секуляризація, то більше обміління духовного життя.
ПОВНІСТЮ СТАТТЮ ЧИТАЙТЕ В ДРУКОВАНІЙ ВЕРСІЇ ЧАСОПИСУ
