З певним запізненням до нас надійшла вістка, що 19 березня ц.р. в Отвоцку біля Варшави на 64-му році життя помер визначний український диригент, музикознавець та композитор Ярослав Полянський, людина, яка ще за життя стала легендою.
Він народився в лемківському селі Поляни Горлицького повіту 15 серпня 1930 р. 17-річним хлопцем його в рамках горезвісної акції «Вісла» переселено в Західню Польщу, де він прожив страшні митарства. Потяг до музики привів його у 1961 р. до Музичної академії ім. Шопена у Варшаві, яка в 1964 р. вислала його на річне стажування у Київ та Львів. Там він познайомився не лише з українською музикою, але й з дисидентським рухом, за що упав у неласку влади. В тому часі, в умовах пляномірної полонізації українців Польщі, він інтенсивно записував лемківські народні пісні. Понад 800 з них він опублікував на сторінках варшавської газети «Наше слово».
В І972 p., коли Україною покотилася чергова хвиля політичних арештів, він заснував у Варшаві чоловічий хор «Журавлі» із українців, розпорошених по цілій Польщі. Керувати таким хором було надзвичайно важко, бо фактично Я.Полянський з кожним членом працював індивідуально посередництвом листування і лише дуже рідко зміг скликати «Журавлів» на проби. Зате члени працювали з великим завзяттям та захопленням і вже їхні перші концерти стали триюмфальними. «Журавлі» виступали не лише у Польщі, але й в Україні, Америці, Канаді та Західній Европі. Кілька концертів вони дали і на Пряшівщині, зокрема у Свиднику, Пряшеві та Кошицях. їх виступи всюди користалися величезним успіхом.
В 1977 р. Я. Полянський при церкві Отців-Василіян у Варшаві заснував 20-членний Український камерний хор — молодіжний колектив, який спеціялізувався на виконанні української церковної музики. Хор дав сотні концертів, переважно в невеличких церквах, де жили українці, які роками не чули рідного слова і рідної пісні. Камерний хор часто виступав і поза межами Польщі, а в 1983 р. на Світовому фестивалі релігійної пісні в Римі в надзвичайно міцній конкуренції здобув першу премію і став лавреатом цього престижного фестивалю.
Третім колективом Ярослава Полянського був хор «Тисячоліття», заснований 1988 р. Співпрацював він теж з рядом інших хорів. Сам він обробив майже двісті народніх пісень, головним чином лемківських, склав мелодії на десятки віршів.
Хори Я. Полянського зіграли неймовірно велику ролю у справі відродження національної свідомости не тільки серед українців Польщі, але і в інших країнах. їх репертуар видано на кількох грамофонних плитах та магнітофонних касетах. З цих хорів вийшло чимало диригентів.
Нещодавно Я. Полянський підготував до друку першу книжку записаних ним українських народніх пісень. А записав він їх у Польщі понад п’ять тисяч. Це велике багатство, яке чекає на свого дослідника.
М. Мушинка
