(З приводу подій у парафії св. Михаїла в Філадельфії)
Трудно пояснити, як це сталось, що місто Братньої Любови, яким є Філядельфія, в історії нашої УКЦеркви вписалось, на жаль, містом розбрату й незгоди. На жаль, не виявили і не виявляють тієї любови в першу чергу ті, які її голосять з церковних амвон. Не будемо тут наводити цих болючих подій, які мали місце під кінець шістдесятих і сімдесятих років цього сторіччя. Це вже історія, і хай їх судить історія. При цьому бажаємо тільки підкреслити, якщо б були не довели до цих болючих подій, то сьогодні обличчя нашої Помісної УКЦеркви було б інше, ми не мали б багато з тих проблем, які зараз маємо. Вже сьогодні з перспективи часу виразно видно, як грубо помилялись ті, що не пішли за покликом Світоча не тільки нашої Помісної УКЦеркви, але й вселенської Христової Церкви св. п. Патріярха Йосифа.
У наслідок тих подій, за благословенням глави нашої Церкви Патріярха Йосифа у 1975 році на терені Філядельфії утворилась нова парафія ім. св. архистр. Михаїла, яка задержала старий стиль свят. Члени новоствореної парафії доклали чимало зусиль і фінансових засобів, щоб парафію привести до гідного виду. На просторій площі воздвигнено в українському стилі гарну дерев’яну церковцю, яка своєю особливою красою притягає увагу багатьох гостей-прихожан. Парафіяни горді з того, що вони своїми власними силами воздвигнули красивий храм Божий. Здавалось, що тепер життя парафії попливе спокійно у гармонійній згоді з усіма, зокрема митрополитом філядельфійським Владикою Степаном Суликом.
На жаль, несподівано Митрополит Стефан висунув вимогу, щоб парафія св. архистр. Михаїла була записана на власність митрополії, в протилежному випадку митрополія відмовляється давати духовну опіку. До речі, коли поставала нова парафія, була зформована окрема корпорація, яка являється повним власником цілої парафіяльної посілости. Такий стан був одобрений тодішнім митрополитом, а тепер Патріярхом Мирославом-Іваном Любачівським. Це ж саме зобов’язання перебрав сучасний митроп. Стефан Сулик. Після вісімнадцяти років існування парафії св. архст. Михаїла Владика Стефан Сулик висунув вимогу записати майно парафії з новозбудованою церковцею на власність митрополії. Парафіяльна Рада відмовилась прийняти таку вимогу, а митроп. Стефан відмовився від духовної опіки над парафією св. Михаїла.
Кризовий момент наступив, коли несподівано помер парох о. мітрат Зенон Злочовський. Слід підкреслити, що о. Зенон Злочовський не пішов за пропозицією митроп. Стефана, але вважав своїм святим обов’язком безперебійно нести духовну опіку для своїх парафіян, що він робив з особливою посвятою і відданістю до кінця свого життя. Покійний вважав, що згідно з ученням Христової Церкви Божа Заповідь — Любов є основою основ понад всякі земські закони. Як каже св. ап. Павло, що б ти не робив і навіть дав своє тіло на спалення, а не матимеш любови, — твоя віра нічого не варта (це вільне передання). Варто це все мати на увазі.
Здається, всі ми свідомі того, що така ситуація, як є на терені Філядельфії між митрополією і парафією св. Михаїла, не є нормальною. Ми також свідомі того, що ще не загоїлись рани того часу, коли поставала нова парафія. Якщо такий стан міг проіснувати 18 років, то напевно можна було ще прожити якийсь час у згоді й гармонії. Напевно, і можна з стовідсотковою певністю сказати, що майно і церква св. Михаїла не піде у жодні чужі нашій Церкві руки й з часом напевно стане, як і всі інші церкви, власністю митрополії. Але справді чи це таке було суттєве, щоб ставити це питання на вістря ножа. Всі ми смертні люди, і всі ми робимо помилки і маємо свої слабощі, але повинні все знаходити зрозуміння до різних ситуацій. Митрополит Стефан, хоч має мітру, яка є ознакою влади в Церкві, не вільний від таких всіх людських слабощів.
Не маємо зрозуміння до того, що Митрополит Стефан відмовив духовної опіки у рокові свята Різдва Христового й Нового Року. Шкодуємо, що Митрополит Стефан, який під час зустрічі з представниками Патріярхального Товариства виявив так багато зрозуміння до різних проблем, не переборов своїх слабощів і не сказав делегації парафії св. Михаїла: «Не журіться, я сам прийду до вашої парафії, щоб сповістити цю одвічну Божу благовість — Христос народився, яка змінила ввесь світ». Напевно це з одної сторони було б унікальне, радісне й незабутнє Різдво Христове у парафії св. архст. Михайла, а з другої, було б роззброїло і змінило настанову вірних. Шкода, що цього не сталося. Така Любов у Христовій Церкві розтоплює залізо.
Всевишній Господь вислухав молитви парафіян св. Михаїла, які були у безнадії, що вперше за все життя у свята Різдва Христового мали залишитися без духовної опіки, і послав їм священика, якого поблагословив Патріярх Мирослав-Іван Любачівський, щоб проголосив Божу благовість — Христос Народився.
Свята пройшли, але проблема не є розв’язана. Розв’язка лежить у руках Митрополита Стефана Сулика. В тій ситуації не може бути ні програних, ні виграних, а у всьому треба мати на увазі спасіння людських душ, задля любови яких Всевишній Господь послав свого улюбленого сина — Ісуса Христа, що був розп’ятий на дереві хресті задля нашого спасіння. Вдумаймося у ці слова, де не говориться про матеріяльні добра, але спасіння душ!!!
Нижче подаємо матеріяли — інформації до цієї справи парафії св. архистр. Михаїла. Якщо б у цій справі були будь-які невірності чи тенденційні насвітлення у сторону Митрополії чи Митрополита Стефана Сулика, Редакція радо надрукує становище Митрополії чи особисто Митрополита Стефана Сулика.
Микола Галів
