13 березня 1993 року минає три роки від відходу в Божу Вічність о. Юліяна Осадци, пароха церкви св. Володимира в Ґлен-Спей, Н.-Й. Отець Юліян прийшов на світ 24 жовтня 1917 року в родині Аполінарія і Євгенії Осадців у селі Тростянець Малий, біля Золочева, Західня Україна. Вже в молодому віці почув у своєму серці поклик Ісуса Христа на працю в Його Винограднику. Після закінчення гімназії починає богословські студії в Духовній Академії у Львові. В 1941 році одружується із Стефанією Кучерявою. Під час воєнних подій 1944 року родина Осадців залишає Рідний Край і так, як багато наших людей, знаходить притулок у Німеччині. І тут Юліян продовжує розпочаті у Львові богословські студії в Українській Духовній Семінарії в Гіршберґу. Після закінчення семінарії продовжує вищі студії в мюнхенській духовній семінарії, а після переїзду в 1949 році з родиною на сталий побут до США продовжує теологічні студії в архиепархіяльному катехитичному інституті в Йонкерс, Н.-Й. Спочатку п-тво Осадци. проживали в Боффало, де Покійний був активним членом гуртка Пластприяту та співав у хорі «Бурлаки» при Станиці Братства Вояків і Української Дивізії У НА, а після переїзду на нове місце прожитку у Вайт-Плейнс, Н.-Й., працював як розглядач податків для АйаРеС. Ціле життя мріяв про те, щоб стати священиком і, як говорив: «Хоч раз у житті відслужити одну Святу Літургію». Це одначе могло здійснитися щойно після повернення Блаженнішого Патріярха Йосифа на волю та приїзду до Риму. Перейшовши вже на емеритуру, звернувся з проханням до Блаженнішого про уділення йому св. Тайни Священства. 18 квітня 1981 року отець Юліян одержав свячення на Студіоні в Кастель Ґандольфо біля Риму з рук Патріярха Йосифа на священика Помісної Української Католицької Церкви. Великий подвижник Патріярха Йосифа та його ідей почав душпастирську працю у Стемфордській єпархії. Був священиком-відвідувачем в парафії свв. Петра і Павла з Спрінґ-Валлі, Н.-Й., опісля став організатором і духовним директором місійної парафії в Гемптонбурґ, Н.-Й., а врешті парохом Святоволодимирської парафії в Ґлен-Спей, Н.-Й. Де було останнє місце праці Юліяна перед його відходом у вічність. Криштальний характер Покійного був прикладом християнства і патріотизму для всіх, кому доводилося його знати і з ним працювати. Ревний священик-патріот з’єднав собі пошану і любов своїх парафіян, доказом чого був багатолюдний похорон при чисельній участі духовенства. Тлінні останки похоронено на цвинтарі Св. Духа в Гамптонбурґу. Покійний залишив у смутку дружину Стефанію, дочку Оксану Породко з мужем Романом, сина д-ра Степана і внучку Єлисавету.
Нехай ця скромна згадка буде для Юліяна Осадци виявом щирої вдячности за його жертвенну працю для Української Церкви і народу.
Оксана Бережницька
