Наприкінці 1992 p., у місяці грудні, ред. Василеві Пасічнякові, видатному патріярхальному і громадсько-політичному діячеві, сповнилось вісімдесят років багатотрудивого життя. Цю круглу дату Ювілята відзначено за ініціятивою голови Об’єднання Оборони Чотирьох Свобід України Маріяна Кормила й Українського Патріярхального Товариства, відділу північного Нью-Джерзі святочною зустріччю з українським громадянством і спільним обідом, які відбулись 6 грудня 1992 р. у Народньому Домі в Ірвінґтоні.
Святочну зустріч відкрив і нею керував заступник голови Патріярхального Товариства в Нью-Джерсі і член крайової управи Українського Патріярхального Товариства в США інж. Любомир Калинич. Ведучий підніс тост за здоров’я ювілята, Василя Пасічняка, та офіційно в імені присутніх привітав його з вісімдесятріччям, а разом привітав дружину ювілята пані Дарію, дочку Христину, внучку Лесю з мужем Іваном Станком і всіх численно зібраних гостей.
Слово про життєвий шлях Ювілята виголосив Григорій Добуш. Він згадав юнацькі-гімназійні роки Ювілята, його участь і віддану працю в ОУН, його богословські студії, а згодом студії журналістики у Варшаві.
За першої більшовицької окупації за свою активність Ювілят звернув на себе увагу НКВД. Цей факт, за порадою св. п. Владики Хомишина, примусив Ювілята покинути Україну і податись на Захід. Ювілят опинився у Кракові. В 1941 р. Ювілят стає учасником похідних груп на Схід. В. Пасічняк опинився у Кіровограді, де проводив підпільну працю, а також займався суспільною працею. Зорганізував газету «Український Голос», якої був головним редактором. Там же він був арештований Гестапом і потрапив до німецького концентраційного табору в Авшвіцу. В кацеті пробув від 1942 року до кінця війни в 1945 р. Після закінчення війни перебував у Мюнхені, тут був одним з організаторів українських політичних в’язнів, брав активну участь у громадсько-політичному житті і був видавцем газети-тижневика «Українська Трибуна». Згодом В. Пасічняк з хвилею української еміграції з Німеччини виеміґрував до США, де збудував своє родинне життя і включився у активну громадсько-політичну працю.
Після того, як у 1963 р. з’явився на волі Блаженніший Йосиф Сліпий, який висунув ідею піднесення Києво-Галицької Митрополії до гідности патріярхату, Ювілят активно включився у зорганізований мирянський рух за Патріярхат Помісної УКЦеркви. В. Пасічняк був одним з перших голів Українського Патріярхального Товариства в США, де проводив активну і віддану працю для добра й розвитку Помісної УКЦеркви та піднесення її до патріярхату. Тут слід підкреслити, що для справи мирянського руху, його розвитку і праці Ювілят віддав чимало своєї праці, енергії і зусиль. Ювілят завжди був у проводі мирянського руху, виголошував доповіді, писав статті на релігійно-церковні теми. До речі, Ювілят є довголітнім головою Українського Патріярхального Товариства північного Нью-Джерсі.
Під час спільного обіду Ювілята привітав також визначний член Українського Патріярхального Товариства і науковець проф. Леонід Рудницький від себе особисто, як також від радіо програми «Голос Мирян», відмітивши великий вклад праці для Патріярхального Т-ва і Церкви. Також прочитав листа від пані д-р Роми Навроцької — голови Товариства Св. Софії у Філядельфії. Крім цього були прочитані привіти від проф. Миколи Чировського, ред. Українського Квартальника, Миколи Галіва від журнала «Патріярхат», Крайової стейтової Ради УККА і місцевого відділу УККА.
Після вичерпання програми говорив Ювілят Василь Пасічняк сам про себе, підкресливши, що є сином українського села і походить з війтівського роду. При цьому вивів свій родовід та як йому приходилось пробиватись у житті. Ювілят свої життєві успіхи завдячує в першу чергу своїй побожній матері і Владиці Григорієві Хомишину, який оплачував його студії. На закінчення Ювілят подякував організаторам святочної зустрічі і всім учасникам, що прийшли звеличити цю особливу дату в його житті.
Цією святочною зустріччю з громадою і спільним обідом відмічено і підкреслено особливий момент, що українська громада вміє оцінити вкладену працю для добра української громади, для росту і розвитку українського церковного і громадсько-політичного життя. Ще раз вітаємо нашого дорогого, відданого і працьовитого ювілята Василя Пасічняка з його вісімдесятріччям та бажаємо ще довгого життя прожити у кріпкому здоров’ї на славу Божу, для добра нашої Помісної УКЦеркви.
М. Г.
