Новообрана управа Українського Патріярхального Товариства в суботу, 28 серпня 1993 p., в Нью-Йорку, у приміщенні НТШ відбула своє перше засідання. Наради розпочато молитвою. Голова управи Олександер Пришляк привітав членів управи та запропонував порядок нарад, який прийнято без змін. Спершу проведено розподіл функцій в управі. Голова О. Пришляк при цьому відмітив, що обрана до управи д-р Стефанія Бережницька з деяких причин просила звільнити її з обов’язків члена управи. При цьому була мова про кооптацію нових членів управи та намічено деяких осіб для обговорення з ними. Управа уконстатувалась наступно: Олександер Пришляк — голова, Микола Галів — заступник голови і головний редактор журналу «Патріярхат», Василь Никифорук — заступник головні фінансовий референт, Ігор Гайда — секретар, Осип Труш — пресовий референт, Василь Колодчин — голова УПСО і член управи, Оксана Бережницька, Роман Дубенко, Степан Голуб, Ярослав Клим, Оксана Луцька — члени управи. Крім цього є в пляні докооптувати двох членів управи.
Голова УПСО інж. Василь Колодчин, який був в Україні, подав короткий звіт з побуту в Україні. В тому часі відбулись дві особливого значення мирянські події — це Конференція Світового Християнського Конгресу і 60-річчя «Української Молоді Христові». Обидві імпрези відбулись у Львові. Про їх значення і перебіг не будемо довше зупинятись, бо про них є в цьому числі журнала стосовні статті, як також цій тематиці присвячена титульна сторінка. В. Колодчин підкреслив, що з рамени УПСО, як також Світового Християнського Конгресу, відвідав президента України Леоніда Кравчука, з яким провів ділову розмову на релігійно-церковні питання, зокрема справи патріярхату УКЦеркви. Нотатка про цю зустріч була у вересневому числі «Патріярхату». Відмітив також, що мав авдієнцію у Патріярха Мирослава-Івана. Розказав про різні труднощі, які мають місце в нашій Церкві.
Василь Никофорук, який також в останньому часі був в Україні, розповів свої спостереження. На жаль, в тому часі не було Патріярха Мирослава-Івана у Львові, бо виїхав до Риму. Був на авдієнції у Митрополита Володимира Стернюка. Також зустрічався з Владикою Василиком та священиками.
Під час обговорення заслуханих звідомлень, як також додаткових інформацій про ситуацію нашої Церкви в Україні відмічено, що навколо Святоюрської Гори є багато різних пліток і говорень. Одні постають на тлі особистих порахунків, заздрости, але не можна виключити свідомо плянованої злоби. Без сумніву, не все є в найкращому стані. Недобре, що українська інтелігенція чомусь оминає храм св. Юра. Нездоровим явищем є те, що існує поділ між священиками діяспорними, що є в Україні, і місцевими. Така ситуація не спричиняється до розвитку нашої Церкви. Замість гоїти наболілі рани, займаються особистими, дрібними, малого значення справами. В тому відчувається брак тієї священичої самопосвяти — справжнього служіння у Церкві. Як мало ми вміємо користати з тієї Божої благодаті, яку нам послав Всевишній Господь…
В дальшому нарад обговорено пляни праці, проблеми журнала «Патріярхат»— адміністрації і редакції. Прийнято пропозицію, щоб хоч квартально видавати «Патріярхат» в англійській мові з призначенням для католицької ієрархії і ватиканських чинників, щоб їх інформувати про проблеми нашої Церкви. В цьому напрямі зроблено певні пляни. Для цього потрібно буде великої допомоги зі сторони мирян. Також підкреслено, що наші члени відходять у той світ, наші ряди ріднуть і є потреба приєднувати нових і молодих членів. Вирішено, щоб відвідати наших владик і перевести з ними розмови на різні релігійно-церковні питання.
Зокрема треба заторкнути питання невірних інформацій патріяршої канцелярії, яка інформує, що Апостольська Столиця затвердила запропоновані нові єпархії Синодом УКЦеркви, не підкресливши, що не всі. Така дезінформація нічого доброго не віщує, бо це є обдурювання самих себе. Також обговорено болюче питання Торонтської єпархії. Підкреслено факт, що Владика Борецький мав відвагу стати в обороні прав нашої Церкви. Владика Борецький просив на Синоді УКЦеркви у Львові призначити йому помічника-єпископа, але не адміністратора. Прохання все треба брати до уваги, але не безперебійно ігнорувати, як це зробив Ватикан.
Обговорено питання фінансів. Управа без фінансових засобів є не здібна щось зробити. Вона і без цього віддає багато своєї праці, часу, але також не раз оплачує зі своєї кишені поїздки. Для переведення заплянованої дальшої праці потрібно фінансових засобів. Щоб не постійно займатись жебраниною, управа заплянувала видати окремі жетони, що повинні бути розпродані під церквами, що, може, хоч дещо збагатить порожню касу крайової управи. Крім вище згаданих питань також порушено низку менше важливих внутрішніх питань. Голова О. Пришляк подякував учасникам за ділову участь, і молитвою закінчено наради.
Делегація Патріярхального Товариства відвідала УНС і редакцію «Свободи»
В понеділок, 30 серпня 1993 p., делегація мирянсько-патріярхального проводу у складі: голова УПСО Василь Колодчин, голова Українського Патріярхального Товариства в США Олександер Пришляк, редактор журнала «Патріярхат» Микола Галів і заступник УПТ-ва Василь Никофорук відвідали спершу Український Народній Союз, зустрінувшись з його президентом Уляною Дячук та довголітнім секретарем Володимиром Соханом, а після цього відвідали український щоденник «Свобода», що цього року у вересні відзначає свій радісний ювілей з нагоди сторіччя його появи, себто служіння українській громаді на північному континенті Америки.
Василь Колодчин подякував голові УНС Уляні Дячук за те, що погодилась прийняти нашу делегацію, вислухати наших інформацій та спільно обмінятись думками на релігійно-церковні питання. Спершу В. Колодчин поінформував про події на релігійно-церковному відтинку, що відбулись в Україні — Львові, яких він був безпосереднім учасником. Це була цікава конференція Світового Християнського Конгресу, на форумі якої було виголошено низку вагомих доповідей на релігійно-церковні проблеми. Підкреслив, що існування Світового Християнського Конгресу, який очолюють двоє співголів — відомий депутат до Верховної Ради України Михайло Косів і голова Українського Патріярхального Т-ва Василь Колодчин, не є довге, бо тільки що пройшов один рік. Організація є формально і правно зареєстрована в уряді і має свій правний статус. Хоч новостворена мирянська організація має чимало труднощів, але перед нею є великі конструктивні, у релігійно-церковному житті, перспективи. Також поінформував про ювілейний з’їзд з нагоди 60-річчя «Української Молоді Христові». Це була справді величава релігійно-християнська імпреза, у якій взяли участь тисячі української молоді. В цьому велика заслуга проводу організації «Українська Молодь Христові», а зокрема відомої в цьому русі Лесі Крип’якевич, яка справді є душею починів і реалізації праці УМХ. Відмітив, які існують труднощі на церковному відтинку. Згадав останні комунікати, які вийшли з патріяршої канцелярії у Львові, а саме затвердження Апостольською Столицею нових єпархій в Україні, які висунув Синод УКЦеркви. В комунікаті поминено згадати, що Синод УКЦеркви просив затвердити Чернігівсько-Вишгородську єпархію, якої не затверджено, як також нічого не сказано про Луцьке єпископство. Окремо наголошено питаня, що Апостольська Столиця досьогодні, де вже є територія, не визнала патріярхату Помісної УКЦеркви. Олександер Пришляк висловив подяку УНСоюзові, а зокрема його пресовим органам «Свобода» і «Юкреїніян Віклі», за поміщення статтей на церковні теми, підкресливши при тому, що ми знаємо, що президент УНСоюзу Уляна Дячук мала з приводу цього неприємності зі сторони наших владик в США, які, застрашуючи, намагались закрити уста нашій пресі, нашим журналістам. Це болюче, що таке сталось у вільній країні, де існує справді свобода слова.
Микола Галів, додаючи до висловлених думок, підкреслив, що питання, які ми тут підносимо, про які говоримо, це не є тільки справою патріярхальних товариств, патріярхальних діячів чи журнала «Патріярхат», але нас усіх, тих, що належать до Української Католицької Церкви. Тими справами повинні цікавитись і до них займати становище всі, щоб і тут і там, на вершках, побачили, що за такою поставою у нашій Церкві стоїть не якась група осіб, але широке мирянство, українські громадські і навіть політичні організації.
Навколо висловлених думок відбулося широке обговорення цих питань. Господарі ставили ще цілу низку питань, на які відповідали гості. Звичайно, при цьому не поминено справи Торонтської єпархії, підкреслюючи, що Владика Ізидор, який став в обороні прав нашої УКЦеркви, в обороні постанов Синоду УКЦеркви, заслуговує на нашу повну підтримку.
На жаль, Ватикан у даному випадку поступив не дуже второпно і не по-християнськи, не взявши до уваги рішень Синоду і при цьому поминув главу нашої Церкви Патріярха Мирослава-Івана. На закінчення Василь Колодчин подякував господарям УНС Уляні Дячук і Володимирові Соханові за їх доброзичливість і дружню розмову, що тривала майже дві години.
Після цього делегація в тому ж самому складі відвідала український щоденник «Свобода». Тому, що головного редактора Зенона Снилика не було у редакції, бо перебував на вакаціях, делегацію увічливо прийняла заступниця редактора мґр Ольга Кузьмович. Як звичайно, з Ольгою Кузьмович все розмова пливе без перепон і труднощів, плинно і приємно. Тут знову Василь Колодчин зконцентрував увагу на свій побут в Україні і розповів свої враження про вище згадані дві імпрези: конференцію Світового Мирянського Конгресу на ювілейному з’їзді «Українська Молодь Христові», як також відвідини у президента України Леоніда Кравчука. При цьому також порушено проблеми Торонтської єпархії, справу юрисдикцій і низку інших питань. В. Колодчин висловив щиру подяку пані Ользі Кузьмович за її особливу увагу до праці Патріярхального Товариства.
Делегація також відвідала редакцію «Юкраїніян Віклі» але, на жаль, головний редактор «Юкреїніян Віклі» Рома Гадзевич була на вакаціях і не було інших редакторів, тільки одинока Христина Лев, якій делегація передала дружні вітання і поздоровлення та побажала дальшої успішної праці.
Візита у Владики-номіната о. Михайла Вівчара, чину редемптористів у Ньюарку
Згідно з рішенням крайової управи відвідати наших владик і обговорити сучасні питання нашої Помісної УКЦеркви — плян здійснюється. Тому, що були голова УПСО Василь Колодчин з Детройту і голова крайової управи Олександер Пришляк з Гартфорду в метрополії Нью-Йорку та в УНСоюзі в Ньюарку, вирішили при цій нагоді скласти візиту Владиці-номінатові о. Михайлові Вівчареві. Звичайно, не було для того достатньо часу, щоб це здійснити, але при допомозі члена управи Осипа Труша вдалося сконтактуватись з Владикою-номінатом, який був так ласкавий і прийняв згадану делегацію, до якої долучився Осип Труш. Зустріч відбулась у канцелярії парафії св. Івана Хрестителя в Ньюарку того самого дня, 30 серпня 1993 р.
Спершу висловлено гратуляції Владиці-номінатові о. Михайлові Вівчареві за таку честь — бути єпископом. При чому підкреслено, що це водночас великі обов’язки і відповідальність. Владика-номінат розказав дуже коротко про свій життєвий шлях, як він поступив до манастиря чину редемптористів. Владика уважно прислухався до висловлених різних думок делегації. Тут також заторкнуто багато релігійно-церковних проблем. На деякі з питань Владика дав свої відповіді, на інші відповідав, що мусить їх простудіювати. Він підкреслив, що вже телефонував до Владики Іннокентія Лотоцького і просив його, щоб він там дальше залишався і буде йому допомагати і як треба буде десь піти репрезентувати, зможе це добре зробити і служити йому своїми порадами. Розмова проходила в дружній атмосфері. Олександер Пришляк подякував Владиці за його доброзичливість, увагу і що вислухав наших думок. Водночас просив, щоб і в майбутньому ми могли зустрічатись і спільно обговорювати наші релігійно-церковні питання. Побажав Владиці на новому, дуже важливому становищі у Церкві, багато успіхів у праці на славу Божу і добро української Церкви й народу. Владика Михайло висловив свою радість і вдячність, що його відвідали.
Микола Галів
