В глибокому смутку ділимось сумною вісткою із усією громадою і друзями, що у вівторок, 27 жовтня 1992 p., несподівано та передчасно відійшла у вічність дорога дружина, мама і бабуня бл.п. Валентина Василенко-Хома.
Покійна народилась 10 червня 1936 року в Озарах, на Білорусі, пережила важкий час війни та опинилась із родичами в Австрії, а після війни в Північній Франції, де з родичами тяжко працювала на фармі.
Завдяки людям доброї волі вдалось її улаштувати на працю в текстильній фабриці. Відтоді вона і включилась в громадську працю в хорі, балеті, драматичному гуртку. 1956 року вона приїжджає до Бельгії, щоб зайнятись вихованням дітей на літніх таборах.
Одружується та залишається в Бельгії, де продовжує ще із більшим ентузіязмом працю в майже усіх літніх таборах, була довго головою ОУБ в Серені, довголітньою скарбничкою Централі ОУБ, членом Контрольної Комісії Виховно-відпочинкової Оселі «Франкополе», співає в хорі «Боян», опісля в хорі «Тисячоліття». Також була провідною співачкою церковного співу Українського Католицького Душпастирства Льєж-Серен. Делегувала в 1988 р. від ОУБ Бельгії на зборах СКВУ в Канаді і виконувала ролю прапороносця у святкуваннях 50-ліття УПА по Україні в місяці серпні 1992 р. від ОУБ Бельгії.
Покійна була скромної вдачі, порядною господинею, доброю мамою і бабунею, прикладною християнкою.
Похорон відбувся в дні 31 жовтня 1992 р. в церкві в Жемепп. Похоронні обряди відслужили преп. отці Петро Костюк (Льєж), Фелікс Біленький (Вам) та Роберт Ван Гесс (Малін). У похороні, крім родини, взяли участь численні друзі і знайомі покійної, включно з бельгійцями.
Тлінні останки спочили в родинній могилі кладовища в Жемепп. Прощали покійну отець парох Петро Костюк, п-і Осипа Хохоляк від Централі ОУБ та п. Іван Левицький від Головної Управи УДК і Крайової Управи СУМ. І востаннє попрощав муж покійної, подякувавши за дружнє життя, виховання трьох дітей, за ревну працю в сім’ї та громаді для добра нашої батьківщини.
Покійна залишила в смутку і жалобі мужа Михайла, синів Петра із дружиною Шон, Андрія із подругою Любою, дочку Надю, внуків Олександра і Анастасію, дальшу родину, численних подруг і друзів. Вічна їй Пам’ять!
Подяка
Ось цією дорогою складаємо щиру подяку Духовним Отцям за духовну опіку, головним Управам УДК, СУМ, ОУБ, філіям ОУБ, відділам ОУБ та КОСУМ у Бельгії за слова співчуття і вінки на домовину дорогої дружини, мами, бабуні бл.п. Валентини. Хай всіх Вас Всевишній Господь нагородить кріпким здоров’ям та винагородить Вас сторицею.
Михайло Хома з дітьми і родиною
* * *
Редакція і Адміністрація журнала «Патріярхат» долучується до великого вінка посмертних співчуттів для мужа — Михайла і дітей — синів і доньки та внуків покійної Валентини Василенко-Хоми, яка передчасно перенеслась у Божі засвіти. Просимо прийняти і наше глибоке співчуття із приводу несподіваної смерти бл.п. Валентини, яка була для Вас тим родинним вогнищем, яка наповняла Ваше родинне життя теплом любови до Бога, своєї Церкви й українського народу. В особі бл.п. Валентини Ви втратили дорогу Вам людину — дружину, маму і бабусю, а українська громада — віддану трудівницю на українській громадській ниві. Хай пам’ять про неї надовго залишиться між нами.
Редакція і Адміністрація
