І знову вітаємо Вас ось цими двома словами, цією містерійною благовістю — Христос Рождасться, які на протязі майже двох тисяч років наповняють нас особливою радістю і надією. Вони все були такими в минулому, такими є в наш час і такими радісними, що наповняють нас безконечним змістом життя, підуть у безконечне майбуття. Навіть людська думка не спроможна сягнути тієї безконечної глибини.
І так в цю хвилину — затишної різдвяної ночі — Христового Народження, раділа, радіє і буде радіти вся вселення. Раділи земля і небо разом, вони єднались в одне ціле і радісно співали: «Слава, слава на землі й на висотах Новонародженому». З цією хвилиною народжувались нові перспективи — нове життя, бо прийшов з небесних висот Спаситель людства — Ісус Христос, прихід якого давно провіщали пророки. Із Христовим народженням народжувалась і відкривалась наша безконечна вічність, потойбічне наше буття. Яка ж у цьому глибина буття, кожного з нас і в цілому всього людства на землі.
Ось так кожного року у глибокій призадумі над тією містерією Свят-вечірньої Ночі відновляємо і все більше і більше поглиблюємо цю нашу радість радостей, яка нам все кидає світло і присвічує нам шлях до сильної віри і любови — шлях до Божої Правди. У нашій глибокій призадумі немов підсумовуємо пройдене і з тієї перспективи пройденого дивимось у далеке і близьке майбутнє і при цьому все просимо у Всевишнього ось цього кращого завтра, щоб могли радіти зі всіх Божих благ, як усі вільні народи світу.
Цим разом, як ніколи перед тим, ми особливо радісно зустрічаємо Різдво Христове, як усі вільні народи. Ми щасливі, що не потребуємо виголошувати слів благальної молитви:«… люд у кайданах, край у руїні, а ворог молитись не дасть…», бо це вже належить до минулого. Дякуймо Всевишньому за це і просім Його Всемогучого, щоб той час більше до нас не повертався. Як несподівано прийшов — народився Христос Спаситель, так несподівано, поза уявою всіх, відродилось на Україні Володимирове християнство. І так в молитовному шепоті належить особливо подякувати Всевишньому Триєдиному Богу і Матері Божій, Пречистій Діві Марії, яку так зокрема дбайливо почитає український народ, за ці дивні, містерійного значення ласки, якими нагороджено ввесь український народ. Всевишній Господь і Мати Божа Марія вислухали наших безустанних, довгих і щирих молитов та прийняли великі жертви українського народу за віру в Бога, нашу Українську Церкву і за волю українського народу, щоб він вільно жив і став дійсним господарем на своїй прадідній землі, здійснивши наші прохання. Подякуймо і за те, що воскресли наші Українські Церкви до оновленого християнського життя. А водночас дальше молім Всевишнього Господа Бога і Матір Божу, щоб ми у нашій праці постійно змагали до того євангельського «… щоб усі були одно».
Тим разом, уже вільно, заграють давно умовклі свято-софійські і свято-юрські дзвони і голоситимуть ось радісну Божу благовість «Бог предвічний народився…». У всій повноті радости буде радіти вся українська земля і її хрещений народ.
Сидячи у призадумі свят-вечірньої ночі, згадаймо і подякуймо Новонародженому, що допоміг здійснити Заповіт св.п. Патріярха Йосифа. Він, як біблійний Мойсей за річкою Йордан, показав своєму народові «Обіцяну Землю», але до неї сам не дійшов. Так і Патріярх Йосиф показав нам шлях до воскресіння, але сам цього не діждався. Згідно з його волею його тлінні останки з Вічного Міста — Риму перенесено до підземелля храму св. Юра у Львові. Завдяки Божій Премудрості великі діла сповнились на землях України. Ми у захопленні швидко минаючих подій, не усвідомлюємо собі, що ми є безпосередніми свідками великих і неповторних звершень на наших землях і в цілому на Сході Европи. Нам ніколи не снилось і про те не могли навіть мріяти, що це, що звершилось, є фантазія фантазій, яку природньо і логічно трудно пояснити.
Наша сильна віра в Бога, у Його справедливість, що Божа Правда все переможе, бо ж Новонароджений Ісус Христос нас у цьому утвердив і утверджує. Він, Богочоловік, прийшов на землю, щоб послужити, а не Йому служити. Цю особливу істину повинні собі все пригадати у час Новонародженого ті, що посвятились працювати у Божому Винограднику. На жаль, дуже часто у декого з них це є навпаки, себто, щоб служити їм!
Поруч усіх тих благ, що нас нагородив Новонароджений Ісус Христос, мусимо пам’ятати і мати на увазі, що іроди і юди не перевелись, вони є і діють у наш час. Вони все і різним засобом будуть намагатись, щоб знову наш український народ загнати у неволю і насильно вирвати у нього віру в Бога. Працюймо і молімо Всевишнього Господа Бога і Пречисту Діву Марію, щоб узяли нас під свій непереможний омофор. Щоб Новонароджений Ісус Христос усе перебував у наших душах і серцях і утверджував нашу віру у Триєдиного Господа Бога.
М. Г.
