Всі дороги ведуть до Рима – благословенного міста, що є центром духовності, великою скарбницею давніх пам’яток історії та культури різних цивілізацій.
В жовтні цього року у Вічному місті зібралися греко-католики з різних куточків України і багатьох країн світу, щоби вшанувати пам’ять Патріарха Йосифа Сліпого, відзначити 120-ту річницю з дня його народження і стати свідками благословення відновленого собору святої Софії, який був збудований за ініціативи і завдяки старанням Блаженнішого. Молитвою біля поховання Патріарха Йосифа Сліпого в крипті собору святого Юра наша група розпочала прощу через Відень, Венецію, Падую, Флоренцію до Рима під проводом отця-доктора Ігоря Дмитерка з львівської церкви святої Анни.
Перша українська греко-католицька церква в Римі постала ще 1641 року. Тоді Папа Римський Урбан ІІІ передав київським митрополитам храм святих Сергія і Вакха. Наприкінці ХІХ ст. поруч із церквою збудували семінарію для українців. В храмі є копія відомої чудотворної ікони Жировицької Божої Матері ХV ст. Папа Лев ХІІ 1827 року своїм декретом присвятив церкву Сергієві і Вакху та Божій Матері Жировицькій. Храм діє й донині, і звучить у Римі молитва до Всевишнього українською мовою.
Патріарх Йосиф Сліпий, приїхавши до Апостольської Столиці 1963 року після 18-річного заслання в Радянському Союзі, одразу ж розпочав збір коштів серед українців світу для будівництва собору святої Софії, названого так на честь двох інших Святософійських соборів – у Константинополі та Києві. Спорудження храму розпочали 1967 року і вже через два роки в присутності Папи Павла VІ та сімнадцяти владик освятили його. У християнському центрі Європи постав духовний центр для українців в той час, коли Українська Греко-Католицька Церква в Радянському Союзі була офіційно ліквідована і перебувала в підпіллі.
Собор святої Софії збудували в неовізантійському стилі за проектом італійського архітектора Лючіо де Стефано. В оздобленні інтер’єру – мозаїках та вітражах – проявив свій великий мистецький хист відомий український художник Святослав Гординський. Біля храму – будівля Українського католицького університету імені святого Климента, напроти якого височить мармуровий пам’ятник Тарасові Шевченку. Якось незвично виглядає наш поет у римській тозі. Площу перед храмом прикрашає фонтан зі скульптурами трьох ангелів. А довкола – традиційний римський пейзаж: поруч із будівлями ростуть пінії, високі стовбури яких увінчують пишні крони.
13 жовтня перед головним входом до церкви святої Софії (храм не зміг умістити усіх паломників) розпочалися святкові заходи в рамках Всенародної прощі. Відбулася Архиєрейська Велика Вечірня. А наступного дня – на свято Покрову Пресвятої Богородиці – Блаженніший Патріарх Святослав звершив Святу літургію разом із архиєпископами та єпископами та виголосив проповідь, присвячену побудові суспільства на християнських засадах. Було зачитане привітання від Папи Бенедикта ХVІ.
На площі перед церквою з особливим піднесенням натхненно молилися тисячі українців з усього світу. У вишиванках, із жовто-блакитними хустинками на шиї, вони заполонили вулиці та площі Вічного міста, і звучала в Римі того дня українська мова.
Після богослужіння відновлений храм відкрили для огляду. Впродовж останнього року італійські майстри реставрували позолочені мозаїки собору, площа яких – 1500 квадратних метрів. І було чому дивуватися: усередині храм, оздоблений мозаїкою і чудовими фресками, сяяв!
Відновлений собор святої Софії повинен стати духовно-культурним українським центром в Європі, прихистком для сотень тисяч наших співвітчизників-емігрантів.
Для паломників цей день закінчився святковим концертом у базиліці святої Мaрії ангелів і мучеників на честь Папи Бенедикта ХVІ і отців Папського Синоду, який проходив у Римі в ці дні. Звучала, а якщо точніше – здіймалася до небес, духовна музика Дмитра Бортнянського, Василя Барвінського, Миколи Леонтовича у виконанні Національної заслуженої академічної капели України «Думка» і молодіжного академічного симфонічного оркестру «ІNSО-Львів». Диригував композитор, Герой України, лауреат Шевченківської премії Мирослав Скорик.
Глибоко зворушило звучання духовних творів у виконанні цих високопрофесійних музичних колективів у базиліці, що має чудову акустику. Не забути неперевершеного співу «Мелодії» Мирослава Скорика знаною в світі оперною співачкою Софією Соловей. Без сумніву, концерт надовго залишиться в пам’яті паломників.
Після нього до присутніх звернувся з привітаннями Блаженніший Патріарх Святослав.
Визначна подія відбулася наступного дня, коли у головному католицькому храмі світу – базиліці святого Петра – звершили літургію, яку очолив митрополит Львівський Ігор Возьняк. Пізніше все духівництво молилося перед мощами святого священномученика Йосафата.
Після Богослужіння паломники мали змогу відвідати базиліку святого Петра. Словами важко передати всю її велич і красу внутрішнього оздоблення. Увагу привертає праворуч від входу знаменита скульптура Мікеланджело «Пієта». Всі, хто мав бажання, підіймалися на купол святині, щоби зі спеціально облаштованого оглядового майданчика побачити Рим. І хоча залишалося обмаль часу, прочани встигли відвідати розписану Мікеланджело Сикстинську капелу у Ватиканському палаці, оглянути під час короткої екскурсії видатні пам’ятки міста.
Проща, звичайно, виправдала усі сподівання та надії паломників і залишиться теплим спогадом у їхньому житті
