12 липня 1992 р. відвідав мюнхенську громаду Глава УКЦ, Блаженніший Патріярх Мирослав-Іван Кардинал Любачівський. При вході до нашої катедри при Шенштрассе 55 привітав Високодостойного Гостя гурт дітей українського інтернату і суботньої школи деклямаціями і букетом квітів. На дверях храму передав від церковної громади інж. Гр. Комаринський Блаженнішому Патріярхові хліб-сіль та висловив радість громади з приводу так високих відвідин.
Блаженніший Патріярх відслужив св. Літургію в сослуженні Владики Платона та Владики Івана Семедія з Ужгороду Мукачівської епархії та всеч. отців: архимандрита проф. Івана Гриньоха, прелата і канцлера Йоакима Джуджара, о. Михайла Іваника, о. Рафаїла Турконяка, чину отців-Студитів, який прибув з України, та о. Ігора Сапуна з Мюнхену. Після св. євангелії Владика-Екзарх привітав Блаженнішого Патріярха та Владику І. Семедія і всеч. отців, а також присутніх у церкві мирян і тих, які прибули до Мюнхену з України та інших країн, та передав слово Блаженнішому Патріярхові, який від себе привітав вірних і виголосив проповідь про заслуги Ісповідника віри Патріярха Йосифа, якому в лютому цього року сповнилось століття з дня народження. До св. Літургії співав молитовно хор «Україна».
Після Богослуження парафіяльну залю заповнили численні миряни, які участю у святковій академії віддали шану Великому Покійникові Йосифові. Відкрив її, вітаючи присутніх, голова Патріярхального Товариства в Німеччині Іван Бобин, а в першу чергу привітанням Високодостойного Гостя Блаженнішого Патріярха Мирослава-Івана, обидвох Владик, всечесних отців і визначних мирян: ректора УВУ проф. Б. Цюцюру, віцеректора проф. Гоя, голову УМХС д-ра В. Мялковського та гостей з України, а саме: заступника міністра освіти професора львівського університету і народнього депутата д-ра Віктора Пинзеника, політв’язня-поета Євгена Сверстюка, голову НТШ у Львові Олега Романіва, проф. львівського університету Анатоля Карася, проф. Михайла Присяжного, професорів Тараса Салиґу, Степана Злупка, Романа Мокрика, усі зі Львова, проф. Ганну Шведько з Дніпропетровського, політв’язня і доцента Михайла Осадчого й інших, які саме прибули до Мюнхену як викладачі в літньому семестрі УВУ.
Програму академії відкрила інструментальним дуетом подружня пара мистців зі Львова: скрипаль Микола і піяністка Лариса Дмитерки виконанням молитви «Аве Марія» Й. С. Баха. З черги мгр Слава Стецько виголосила змістовну доповідь про страдницький життєвий шлях Патріярха Йосифа, якого в його змагу за свободу рідної Церкви під більшовицькою кормигою, а згодом у боротьбі за визнання патріярхату на сповидній свободі в мурах Ватикану не заломили жодні розчарування, ні невдачі. Він ішов прямо до наміреної мети, як і прямим був його невгнутий, гартований в московських тюрмах, характер. Його завіщання є дороговказом не лише для нашої Церкви, але і для всього народу.
Прелеґентка пригадала також шанобливе ставлення св.п. Патріярха до покійного Ярослава Стецька, з яким він часто контактувався для інформації й виміни думок. Патріярх Йосиф Сліпий — це найвизначніший українець нашої доби.
Наступною точкою була деклямація прологу «Неофітів» Т. Шевченка, яку віддала на високому мистецькому рівні відома вже в Мюнхені зі своїх вдалих виступів Ірина Халупа. Вона й потвердила ще раз свій драматичний талант, який повинна дбайливо розвивати і в цьому бажаємо їй багато успіхів. Після деклямації молода професійна піяністка зі Львова, Орися Стерюк, виконала з досконалою технікою, з темпераментом, з глибоким пережиттям виконуваного твору нелегку композицію «Чакона» (варіяції) Баха-Бузолі. Цю високозаавансовану піяністку чула мюнхенська публіка під час ювілею УВУ восени 1991 р. Сьогоднішній виступ був потвердженням її високої кляси. Останньою точкою програми був виступ дитячого ансамблю «Лелеченьки» з Києва. Співають і танцюють в ньому діти, переселені до столиці з околиць Чорнобиля. Ансамбль цей є запрошений управою міста Ляндсгуту на відпочинок і виступи в Баварії.
Мистецьким керівником є Олександер Осадчий, балетмайстром Людмила Сніжина. Дует бандуристок ансамблю виконав народню пісню «Гей, на горі», а хор стрілецьку пісню «За Україну». Після цієї точки голова Патріярхального Товариства п. Іван Бобин подякував виконавцям програми за їхній виступ, а гостям за участь в академії. На закінчення усі відспівали національний гимн.
За влаштування цього вдалого свята належить заслужене признання і подяка управі Крайового Товариства «За Патріярхальний Устрій Помісної УКЦ в Німеччині», а також Об’єднанню Українських Жінок в Німеччині за декорацію залі.
Б. Ш.
