Таємниці підземель
Мабуть, кожній людині відоме почуття певної таємничости і загадковости, коли вона чи як турист, чи як дослідник, опускається в підземелля давніх палаців, храмів чи катакомб. Таке почуття, підсилене багаторічним очікуванням і хвилюванням, огортає нині тих, хто по 45 роках заборони і переслідувань перебирає наші святині — стародавні храми і манастирі. Адже в підземеллях, криптах і пивницях цих споруд часом знаходять унікальні пам’ятки нашої історії. Підтвердження цьому — знахідки останніх двох років. Серед них, як широко відоме загалові віднайдення мощей Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького та останків галицького князя Ярослава Осьмомисла в підземеллях Святоюрської твердині у Львові, так і відкриття поховань (у тому й нетлінних мощей) в крипті церкви Святої Трійці у Вільні тобто за межами України, у Литві.
Таємниці Святоюрської гори
Тіло Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького було врочисто вміщене у крипті катедри святого Юра у Львові восени 1944 року. Страхітливий період заборони діяльности нашої Церкви, що розпочався у лиховісному 1946 році, безпосередньо тяжів і над похованням видатного провідника Української Церкви і народу. Новоприбулі московські попи розпускали чутки, що тіло Митрополита зникло у невідомому напрямі, самий вхід до каплиці був надійно замурований.
Однак, навіть російські володарі стародавньої катедри не наважились знищити ці останки. Тому, коли катедра святого Юра була повернута українському народові і Церкві, почалися пошуки цього історичного поховання. Після повернення Блаженнішого Мирослава-Івана Любачівського до Отчого Краю у квітні 1991 року спеціяльна комісія, у склад якої входили архиєпископ Володимир Стернюк, о. канцлер Іван Дацько, представники влади та медичні експерти і яку очолив сам Блаженніший Мирослав-Іван, віддала належну пошану великому Митрополитові.
Ліворуч головного вівтаря катедри вузенькі сходинки провадять до досить добре збереженої крипти. На мармуровому постаменті стоїть дубова труна з останками митрополита Андрея. Дуже добре збереглися відзнаки митрополичої гідности, зокрема мітра.
Взагалі ж підземні склепіння під катедрою св. Юра, напевно, набудуть ознак пантеону-усипальниці нашої багатостраждальної Церкви, позаяк влітку цього року сюди також плянується перенесення мощів Патріярха Йосифа Сліпого з храму Святої Софії у Римі.
З глибини століть
При розкопках у підземіллях собору св. Юра у Львові також знайдено дерев’яну скриню із тлінними останками чоловіка старших років. В цій же скрині знайдено документ-лист, написаний на фірмовому папері існуючого до війни у Львові Наукового Товариства ім. Шевченка. У листі-документі сказано, що прах — це тлінні останки галицького князя Ярослава Осьмомисла, який помер 1187 року. Князь Ярослав Осьмомисл був одним з найсильніших українських князів свого часу. Він забезпечив рідний край перед поляками та уграми, поширив кордони Галицької держави аж по Дунай.
Автор знайденого у скрині листа-документа з датою 31 серпня 1939 року — це відомий український археолог Ярослав Пастернак. Напевно, в передчутті катастрофи вчений заховав у підземеллях львівського храму тлінні останки видатного діяча української історії, що їх він витягнув із кам’яного саркофагу, який відкопано в Успенському соборі старого Галича. Вивчення цієї історичної знахідки чекає грунтовних досліджень, якими, напевно, займеться Інститут Історії Академії Наук України.
Частина української історії
Відомо, що пам’ятки нашої історії перебувають також у багатьох музеях, архівах та збірках і за межами України. Зокрема у Литві, прибалтійській державі, є багато пам’яток, пов’язаних з життям українських князів давнини, перших наших друкарів, Т. Шевченка, Я. Головацького. Однією з таких предвічних пам’яток є церква Святої Трійці, збудована у центрі Вільна ще у 1514 році князем Острозьким. Власне у цій церкві торік були віднайдені неймовірно знищені загадкові домовини. Загалом тих домовин є 50. Передбачають, що це є останки монахів. Домовини походять з ХVІІ-ХVIII століть. На деяких — написи латинською та старослов’янською мовами. Важко сказати, кому власне належать ці останки, бо домовини здебільшого перевернуті, понищені. Все це створює жахливий образ — порозкидувані кістяки, відрубані голови. Це — наслідок «хазяйнування» колишніх комуністичних власників: чи то влада, чи то грабіжники шукали приховані скарби. Серед усього цього — і нетлінні мощі якоїсь людини. На жаль, дослідження цієї знахідки не провадиться, бо бракує коштів з боку української громади Литви. Крім того, за чутками, в підземеллях є ще дві крипти людей, вмерлих від чуми у ХVIІ ст., тому медичні експерти не дозволяють їх відкрити. Також передбачають, що в підземеллях церкви Святої Трійці можуть бути і мощі митрополита Йосифа Вельямина Рутського.
Дослідження останніх знахідок, пов’язаних з історією нашої Церкви і народу, — попереду. Напевно, вони збагатять наші знання з вітчизняної історії і культури. Ця певність походить від того, що дослідженнями у Львові опікуються і провід Української Католицької Церкви, і Академія Наук України. Складніша ситуація зі знахідками у церкві Святої Трійці у Вільні, бо дослідження і збереження домовин у підземній крипті вимагає спеціяльних робіт, отже, і фінансування. Греко-католицька спільнота Литви наразі не спроможна своїми силами і коштами це зробити. Тому українці Литви щиро вдячні тим жертводавцям з усього світу, які дотепер допомогли у відновленні цієї святині, та просять усіх, кому не байдужа рідна історія і культура, допомогти у дальшому відновленні церкви та збереженні унікальних знахідок у підземеллі древньої святині!
Листа ч. 2 пожертв на відбудову церкви Святої Трійці у Вільні
Зиновія Сидорак, Нью-Йорк, США $1,000.00
Степан Гринюк, Оліфант, США $1,000.00
Семен Заброцький, Нью-Йорк, США $100.00
Ольга Левицька, Кошоугакав, США $100.00
Петро Гардибала, Йорктон, Канада $100.00
Оксана Сидорак, Гілсборо, США $100.00
Ю. і А. Гаїв, Гаяне, Франція 500 фр.
Любомир Лампіка, Гантер, США $25.00
І. і Б. Левицькі, Детройт, США $25.00
Г. і Е.Комаринські, Мюнхен, Німеччина $20.00
Для відбудови церкви Святої Трійці відкрито спеціяльний рахунок у Ватиканському банку. Жертводавцям надсилаємо посвідки для звільнення від податку.
Листи, запити і пожертви слати на адресу:
Alexander Avramenko
Collegio San Giosafat
Passeggiata del Gianicolo, 7
00165 Roma, Italia
