Дня 10 серпня 1991 р. Господь покликав до своєї вічности світлої пам’яти д-ра Володимира Коропея. Був він відданим членом нашої Церкви, а також членом Відділу Патріярхального Т-ва у Трентоні. В. Коропей завжди піддержував працю Патріярха Йосифа і його важливі постійні старання за визнання Патріярхату. Він складав щедрі пожертви на Патріярший Фонд та на журнал «Патріярхат». Оце ще з нагоди приїзду до Філядельфії Архиєпископа Володимира Стернюка д-р Коропей зложив також щедру пожертву на поміч Церкві в Україні. Очевидно, жертвував він рівнож щедро на інші цілі.
Правничі студії завершив д-р Коропей докторатом в Україні, де опісля провадив свою власну адвокатську канцелярію. Рідні землі прийшлось йому покинути у висліді московської інвазії. До США приїхав після кількарічних старань і поселився з родиною у Трентоні.
Понад чверть століття був членом парафіяльного комітету, де віддано співпрацював у розбудові парафії св. свщм. Йосафата. Слід відмітити, що д-р Коропей відзначався великою побожністю, скромністю і спокійною вдачею. Ми, члени парафіяльного комітету, відчували, що серед нас була людина, яка до кожної навіть найбільшої проблеми підходила розсудливо, обдумано і переконливо, що, мовляв, завтра буде легше.
Д-р Коропей, будучи дуже віруючою людиною, був завжди переконаний, що Бог поблагословив наше велике діло — організацію цієї парафії — і Він нас не залишить. Був він людиною в повному розумінні цього слова — джентелменом, особою високо освіченою, а що найважніше — із шляхетним характером і серцем. Був патріотом і втішався великою пошаною не тільки серед членів нашої церкви, але й серед всієї нашої спільноти без огляду на віровизнання. В його особі знаходили поміч і пораду хто тільки цього потребував. Це можуть потвердити численні наші працівники фірми, в якій покійний був директором персонального відділу.
Моя особисто співпраця з д-ром Коропеєм була виїмково близька. Протягом майже 20 років він був одним із мужів довір’я при нашій парафії, а я був секретарем. Чи то були звичайні сходини парафіяльного комітету, чи загальні збори парафії, якими дуже часто він проводив, чи при організуванні будь-якої імпрези, чи відзначення 25-ліття парафії — де він мав головну доповідь — він завжди був тим найкращим провідником, якого тільки наша парафія і наша спільнота могла мати. Від нас відійшла у вічність велика людина. Без сумніву, Всевишній, глянувши на довгу листу всіх добрих діл покійного, які він придбав тут, на землі, живучи любов’ю до Бога і любов’ю до ближнього, прийме його душу і примістить її між праведними, де немає ні болізні, ні печалі, ні зідхання, але щасливе і вічне життя. У наших молитвах за бл.п. д-ра Володимира Коропея просімо Всевишнього, щоб у своєму милосерді також кріпив дружину покійного Уляну, дочку Зореславу з мужем д-ром Володарем Кузиком і синами та сина його д-ра Романа із дружиною Лаврою і донями в цьому найважчому часі їхнього життя.
Нехай вічною буде пам’ять про Покійного та його добрі діла!
Макар Копаниця
