З Львова наспіла сумна вістка, що помер відданий душпастир, незламний робітник у Божому Винограднику і великий прихильник патріярхальної ідеї та оборонець східнього благочестя о. Йосиф Годунько. Покійний народився в 1906 році у Лежайську. Спершу Йосиф Годунько поступив до манастиря Отців-Василіян, який згодом покинув і вписався на студії до Духовної Семінарії у Львові. Й. Годунько був увесь час активним в українському громадсько-культурному житті і мав особливі зацікавлення до нашої літератури. Після священичих свячень був деякий час сотрудником при церкві св. Петра і Павла, а також був катехитом у школах та опікуном студентської молоді.
Тричі арештований поляками за громадську активність. Просидів на Сибірі 8 років. До кінця свого богоугодного життя цікавився літературним процесом, сам писав багато та помагав у підпільних умовах молодим людям здобувати богословське знання.
Помер під час лікування у шпиталі для репресованих у Винниках 26 жовтня 1991 р. після операції зламаної ноги. Похоронений 22 жовтня на Личаківському цвинтарі. Похоронні обряди довершено у манастирі св. Онуфрія (ОО Студити) при участі єп. Вороновського, протоігумена Севастіяна чину Студитів та 5 священиків, в тому двох із діяспори. Покійного під час недуги відвідували Владика Вороновський, Владика Марґітич, протоігумен Севастіян та багато інших знайомих.
Покійний увесь час турбувався долею нашої Церкви, її розвитком та поширенням, але при тому гостро реагував на всякі спроби латинізації нашого обряду та чужих диктатів в нашій Церкві. Він був оптимістом і вірив, що час та Божа поміч завжди поможе удосконалюватись. Тому й болів всякими недоліками.
В. Гоцький
