1. 3-го березня ц.р. ми були змушені запротестувати перед Святішим Отцем проти процедури номінації о. Івана Стаха єпископом-помічником. Рівночасно ми ствердили й пояснили громадянству причини того протесту, які лежали в легальній площині, в неґації і в запереченні прав помісности Української Католицької Церкви.
2. Сьогодні, 4-го травня 1971 p., ми змушені вдруге протестувати перед Апостольським Престолом з цієї самої причини, бо не зважаючи на попередні протестні телеграми й письма багатьох організацій та індивідуальних людей, ці самі римські чинники номінували другого єпископа для нашої Церкви – о. Василя Лостена, такою самою неправильною дорогою поза Синодом Українських Єпископів і без порозуміння з Верховним Архиєпископом.
3. Номінація римськими чинниками другого єпископа-помічника мимо гострих протестів нашого священства, мирян та студенства виявила ще раз послідовне намагання Римської Курії зліквідувати нашу Церкву як самостійну релігійну, традиційну, культурну й історичну одиницю, іґноруючи духові потреби багатьох тисяч вірних.
4. Наша сьогоднішня заява тим болючіша, що сьогодні протестуємо не тільки проти принципу номінації, але і проти особи Номіната. Українська громада в діяспорі є на такому рівні, який вимагає відповідного духовного проводу.
5. Крайова Управа вислала протестні телеграми до Святішого Отця Папи Павла VI і до Ватиканського Делегата у Вашінґтоні Архиєпископа Люїджі Раймонді. В них підкреслено, що спосіб номінації, який заперечує помісні права Української Католицької Церкви, є ворожим актом проти української церкви й народу.
6. Тому, що події останніх двох місяців глибоко обурили вірних нашої Церкви, і тому, що вичерпні засоби протидії руйнуванні нашої Церкви не здержали Східньої Конґреґації від її дальших кроків, Крайова Управа взиває всіх мирян до спокою й рівноваги духа й закликає до дальшої боротьби за наші права у Вселенській Католицькій Церкві.
За Крайову Управу:
д-р Зиновій Ґіль, голова
д-р Рома Навроцька, секретар
д-р Роман Осінчук, голова Ради Мирян
