В одне із найдавніших місць світу, на землю, яку називають колискою європейської культури і яка споріднена з нами однією вірою та одним церковним обрядом, чверть століття тому виїхав не один десяток тисяч українців. Греція стала чи не найпершим місцем трудової міграції наших земляків на початку 90-их років минулого століття. Сьогодні цей процес майже припинився у зв’язку з економічними негараздами в цій країні, багато заробітчан повернулися на батьківщину. Проте чимало з них залишилися в Греції, створили змішані сім’ї чи перевезли своїх рідних з України на нове місце постійного проживання. Українські емігранти сьогодні є п’ятою за чисельністю національною меншиною Греції.
Ця стаття написана саме в ті дні, коли у Афінах при соборі Пресвятої Тройці (катедральний собор Екзарха для греків католиків візантійської традиції) у громаді під покровом святого Миколая тривав візит Блаженнішого Патріарха Святослава Шевчука з нагоди святкування двадцятиліття парафії. Саме він два десятиліття тому, ще будучи молодим священиком, студентом богословських студій у Римі, регулярно приїздив до Афін для душпастирського служіння, саме він гуртував цю громаду, закладаючи її фундамент. То була його перша парафія. «Перша парафія – це як перше кохання. Потім можуть бути різні обставини, різні парафії, різні обов’язки, але цей перший досвід переживання і вислів любові, яка пронизує тебе наскрізь і якою ти ділишся з іншими, ти ніколи не забудеш. І всі інші події в своєму житті завжди зіставляєш з тим першим досвідом», – поділився своїми думками під час зустрічі з українцями Греції Блаженніший Святослав.
А незадовго до цього, у квітні 1998 року, перше спільне богослужіння для українців звершив у празник Воскресіння Христового архимандрит Сергій Келегер, американський ірландець, який усе життя опікувався українцями Ірландії.
У 2001 році до Афін приїхали сестри Чину святого Василія Великого, які дотепер служать при парафії та в школі при культурно-освітньому центрі «Берегиня», гармонійно поєднуючи начання із вихованням учнів у християнському дусі.
Окрім вже згаданого отця (нинішнього глави УГКЦ) Святослава Шевчука, нашими вірними в Греції опікувалися священики Ярослав Бац, Атанасій Армаос (грек), Любомир Даців, Тарас Когут, Василь Штокало, Орест Козак, а зараз – отець Андрій Твердохліб. На недільні літургії сходиться до чотирьох сотень вірян, а у великі свята – близько тисячі.
Упродовж двох десятиліть проживання десятків тисяч українців у Греції природно виникла потреба засновувати свої організації, щоби могти й далі розвиватися в атмосфері рідної культури та духовності і передавати батьківську спадщину дітям. Так постало перше українське об’єднання «Журавлиний край», яке згодом переросло в окремі товариства: Український культурно-освітній центр «Берегиня», що перебуває під опікою громади святого Миколая УГКЦ у Афінах, Товариство української діаспори та українофілів «Українсько-Грецька думка», Культурний центр «Український журавлиний край», Центр підтримки та розвитку української культурної спадщини «Трембіта», організація «Українці Греції».
При Культурно-освітньому центрі «Берегиня», Товаристві української діаспори та українофілів «Українсько-Грецька думка» і Центрі підтримки та розвитку української культурної спадщини «Трембіта» діє українська школа, в якій підростаюче покоління здобуває знання, вчить українську мову, знайомиться з культурною, пісенною і традиційною спадщиною українського народу.
Звісно, як і в інших країнах компактного проживання українців, у Греції наші співвітчизники разом відзначають важливі для України дати, тісно співпрацюють із посольством та об’єднуються в молитві на українській парафії.
