Українська помісна церква Покрова Пресвятої Богородиці у Пармі рік-річно святкує свій празник. Цього року рівночасно з торжеством празника посвячено і залю-бібліотеку ім. Патріярха Йосифа при церкві. Величаві святкування почалися архиєрейською Службою Божою в неділю, 14 жовтня 1990 р. о год. 9:30 ранку, яку відслужив Владика Роберт в асисті о. канцлера Саюка, о. мітрата Злочовського з Філядельфії, о. ігумена д-ра Волінського з чину Студитів, Вудсток, Канада, та місцевого пароха о. Михайла Крупки. Перед Службою Божою вітав владику в церкві підписаний в імені управи і мирян традиційним стародавнім українським звичаєм: хлібом і сіллю та дівчата у вишиваних строях, а пара діточок вручила владиці китиці квітів. Опісля вітав владику о. парох Михайло Крупка. Владика Роберт виголосив також дуже змістовну і глибоко продуману проповідь. Гарно співав церковний хор під батутою диригента і дяка інж. Зенона М’ягкого. Зразу по Службі Божій відправлено Панахиду за спокій душі основника і духовного батька церкви Св. Покрови Блаженнішого Патріярха Йосифа, та опісля владика в асисті священиків довершив посвячення залі-бібліотеки. Плян залі виготовив парафіянин інж. Зоріян Городиський, п. Лагола фахово приготовив габльотки на експонати і книжки, а п. Червецький провів електрифікацію. Пані Дуб, Шкарупа і Боднар гарно і естетично прикрасили вишивками і різьбами, а д-р Кривляк значками, знимками та книжками з власної колекції. Частина залі, відділена ґабльотками, є виключно призначена пам’яті Патріярха Йосифа з відповідним ефективним освітленням. По полудні підписаний, як голова Управи, офіціяльно відкрив бенкет-обід в просторій залі церкви, в короткому слові привітав гостей при президіяльному столі і всіх зібраних та попросив владику поблагословити трапезу. В програмі перед обідом виступали: о. ігумен д-р Волінський, пісні у виконанні церковного хору під дириґентурою інж. М’ягкого, інсценізація у виконанні дітей при церкві під керівництвом невтомної пані Олі Кость. Пані Люба Мичковська прочитала деякі уривки з книжки «Конвалії» бл. п. Марічки Лампіки, присвячені пам’яті покійного Патріярха. О. ігумен Волінський в своїй вичерпній і цікавій промові навів тернистий життєвий шлях Патріярха, накреслив його великі діла, ідеали створення патріярхату та людину світового маштабу і суперлятивних вальорів духа. Патріярх багато терпів, і його девізою життя було «Пер аспера ад астра» -— через терпіння до висот — зір. Папа Іван-Павло ІІ в базилиці Св. Софії сказав дуже вимовні і глибокі слова: «Він боровся за справедливу і слушну справу» і зложив поцілунок на руку і чоло Покійного Ісповідника Віри. Треба згадати, що Патріярх Йосиф посвятив угольний камінь під будову церкви Покрова Пресвятої Богородиці, а згодом і саму церкву.
Велика бенкетова заля була виповнена вщерть парафіянами і гістьми. Хочу також відмітити, що левину частину праці вложив таки сам о. парох Крупка, і то не тільки в аспекті організаційнім, але також і мистецькім, включно з виготовленням написів і прикрас. При президіяльному столі взяло участь 8 священиків на чолі з Владикою. До вищезгаданих ще долучилися о. мітрат Ганкевич, парох-емерит української православної церкви-катедри св. Володимира, Парма, з його дружиною, о. монс. Ревтюк, парох української католицької церкви св. Йосафата, Парма та о. Зарічний, новий парох української католицької церкви св. апостолів Петра і Павла в Клівленді. О. мітрат Злочовський, до речі, любитель і знавець музики та композитор, молитвою закінчив цей пам’ятний день, який глибоко вкорінився в серця всіх присутніх.
