Кілька слів на завершення Ювілейного року Патріарха Йосифа
18 лютого 2018 року, в неділю Прощення, Архиєрейською божественною літургією і панахидою у патріаршому соборі Воскресіння Христового Отець і глава УГКЦ Святослав Шевчук урочисто завершив Ювілейний рік вшанування пам’яті Патріарха Йосифа Сліпого з нагоди 125-ліття від його народження. У своєму заключному слові Блаженніший Святослав закликав, щоб велична постать нашого Ісповідника стала для всіх нас світочем і прикладом: «Як постать того, хто вмів прощати, але водночас боротися і перемагати. Як постать безмовного свідка і в’язня Христового, яким Господь зламав безбожну комуністичну систему і воскресив свою Церкву».
Ці слова чи не найкраще відображають основну мету, яку поставив собі Інститут історії Церкви УКУ, що на прохання Синоду єпископів УГКЦ підготував та у співпраці з іншими науковими осередками реалізував цілу програму святкування ювілею. Задля того, аби популяризувати постать цього видатного мужа Церкви і провідника Народу, впродовж року відбулася ціла низка заходів: круглий стіл у Києві під назвою «Патріарх Йосиф Сліпий: знайомий і незнаний» та виїзні сесії в Полтаві, Харкові, Запоріжжі, Ужгороді, Чернівцях, Одесі, Вінниці; науково-практична конференція для вихованців семінарій у Львові про вклад Патріарха у розвиток богословської освіти й науки; літня школа у Римі про міжнародні еклезіальні та політичні аспекти його діяльності; наукові семінари в Лювені (Бельгія) та Загребі (Хорватія). Також була підготовлена банерна фотовиставка, яку разом із документальним фільмом «Справа «Рифи» представили у багатьох містах України та поза її межами. Матеріали виставки лягли в основу науково-популярного видання «Будьмо собою – життя та заповіт Патріарха Йосифа Сліпого», яке побачило світ у Видавництві УКУ й отримало відзнаку Львівського форуму видавців.
Промовцями під час зустрічей та дискусій були учні та найближчі співпрацівники кир Йосифа Сліпого: владики Борис Ґудзяк і Гліб Лончина, отці Іван Дацько і Михайло Димид, в’язень сталінських таборів Петро Франко та активістка мирянського Патріархального руху у США Ірина Ясінська-Ґрейвз, кілька інших осіб, які є нині живими носіями пам’яті про Великого Патріарха. Водночас особливу увагу приділили залученню молодих дослідників. Про причину зацікавлення цією непересічною особистістю одна з учасниць семінару в Запоріжжі сказала: «Ми сьогодні дискутуємо довкола героїв. Мовляв, на Заході свої герої, на Сході – свої. Однак Йосиф Сліпий – це наш герой, не дивлячись на те, що він був главою УГКЦ, яка в моєму місті нечисельно представлена. Чому? Бо він нічого не хотів для себе особисто і нічого для себе особисто не здобув. Усе, що міг мати, здавалось би, втратив, а усе, що мав, віддав іншим».
Тобто ми бачимо, що коли молоді люди знайомляться з тим, що зробив Патріарх Йосиф, якими мотивами керувався і з якою метою діяв, то в них немає сумнівів, що це автентичний свідок щирої любові до народу та Церкви і великої віри в неминучу перемогу добра. Тому дуже важливо, щоб життєва доля та спадщина Великого Патріарха були знаними і щоб його діяльність стала орієнтиром для українського суспільства. Адже тепер часто доводиться чути, що в Україні немає прикладів для наслідування. Дехто починає розчаровуватися в оцінці подій та осіб, з якими пов’язував певні сподівання. Зокрема, мовиться про очікування позитивних змін після Революції Гідності. Сьогодні у багатьох наших співгромадян просто опускаються руки, мовляв, усе йде не так. Натомість є приклад Йосифа Сліпого, який, перенісши жорстокі репресії та позбавлення волі, у 70 років розпочав цілу нову епоху як у своєму житті, так і в житті своєї Церкви. І цілком очевидно, що досвід служіння та свідчення Патріарха може допомогти нам сьогодні. Тож можна сподіватися, що відзначення Ювілейного року змінило не лише відношення багатьох українців до видатних діячів минулого, а й ставлення до самих себе та власних пріоритетів.
У цьому числі «Патріярхату» ми уміщаємо тексти доповідей, виголошених під час заключного круглого столу, який відбувся у Києві 9 лютого 2018 року в Київському центрі УКУ. Метою цього заходу було не просто підсумувати наукові здобутки ювілейної програми заходів, але, пам’ятаючи заклик кир Йосифа Сліпого «Бути собою», краще зрозуміти проблеми нашого сьогодення та спробувати заглянути в майбутнє. Тематика доповідей була дуже співзвучна тим ідеям, які завжди пропагував на своїх сторінках часопис «Патріярхат» і які винесені в його гасло – «За єдність Церкви й народу». Предметом обговорення було питання, як нам в Україні та в глобальному контексті відповідати на сучасні виклики, щоб тут і тепер насправді «бути Церквою» та «бути Народом», послуговуючись досвідом і прикладом Великого Патріарха. Дискусія вийшла надзвичайно глибокою та змістовною, і саме тому організатори ювілейних заходів спільно з редакцією журналу вирішили, щоб ці виступи були доопрацьовані та надруковані в окремому числі часопису, який і передаємо у ваші ласкаві руки та руки всіх тих, які читатимуть їх у майбутньому.
д-р Олег Турій, директор Інституту історії Церкви УКУ
