29 вересня 1990 р. упокоївся у Бозі після довгої і затяжної недуги видатний мирянський діяч і співзасновник парафії свв. Володимира й Ольги в Чікаго, лікар, д-р Олександер Фаріон. Нижче містимо біографічну нотатку про Покійного та прощальне слово під час Панахиди д-ра Василя Маркуся. Похорон відбувся 2 жовтня, очолений Преосв. Владикою Іннокентієм Лотоцьким та Митрофорним Протоієреєм Маріяном Бутринським в асисті духовенства парафії свв. Володимира й Ольги. Похований бл. пам. д-р О. Фаріон на цвинтарі св. отця Миколая біля Батьків Івана і Катерини Фаріонів.
Медичному Інституті у Львові (1941 p.). В 1940-43 pp. працював асистентом при катедрах топографічної анатомії і дитячої хірургії та ортопедії у Львові.
В 1943-45 pp. був лікарем-хірургом при українській дивізії «Галичина» та учасником бою під Бродами. Після війни працював таборовим лікарем у Ді-Пі таборі Клягенфурт-Віллях, Австрія, в 1946-47 pp. з рамени Українського Допомогового Комітету в одній із лікарень Риму. У 1947 р. емігрував до Арґентіни, де працював професійно. В 1959 р. переселився на постійно до Чікаго, де провадив приватну лікарську практику.
Був активним у Медичній Громаді у Львові, як її голова, а потім був членом управи Українського Лікарського Товариства Північної Америки.
З 1960 р. зокрема діяльний в церковно-громадському житті в Чікаго, як довголітній голова парафіяльної ради собору свв. Володимира й Ольги. За його головування парафія збудувала свій собор, культурний осередок та стала динамічною одиницею в Українській Католицькій Церкві. Фаріон був відомий як меценат на церковні та культурні цілі.
Помер 29 вересня 1990 р. в Чікаго, США.
П. П.
