5 травня 1990 р. в Лондоні відбулись чергові загальні збори Українського Крайового Патріярхального Об’єднання мирян, на яких уступаюча управа на чолі з мгром Романом Кравцем склала звіти за пройдений час. У звітах були підкреслені всі заходи і праця Управи, у яких підкреслено стан членства, проведену працю і подано загальну оцінку ситуації УКЦеркви в Україні, як також у діяспорі з підкресленням ситуації англійського терену.
У звітному юці до УКПО прийнято 32 нових членів, а 87відійшло в вічність або вибуло. Стан членства на сьогодні є 4,810.
У КПО має 53 відділи в місцевостях, де є по В членів або більше. У звітому році централя також вдержувала зв’язки з кількома осередками, в яких є менше, ніж 8 членів.
Також має корпоративних членів, якими є слідуючі організації: СУБ, ОУЖ, СУУВ, СУМ, Пласт, УСГ, УРТ «Свята Софія», УІС, УВС, КоДУС, Бібліотека і Музей ім. Шевченка, Товариство «Гуцульщина».
В останніх місяцях ділового року сталися великі зміни в положенні Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) в Україні. Після її виходу з підпілля при кінці 1987 p., життя Церкви щораз більше пожвавлювалося, помимо того, що державні власті і речники Російської Православної Церкви далі заперечували її існування. Однак, спочатку грудня 1989 р. вже було проголошено, що греко-католицькі парафії можуть вносити прохання на офіційну реєстрацію у державних властей, і в 1990 р. вже двічі відбулися розмови в справі УГКЦ між представниками Ватикану, УГКЦ і Московського Патріярхату. Наша Церква в Україні ще далеко не має повної свободи існування і діяльности, але можна мати надію, що незадовго до того дійде.
В цей час на українців-католиків в діяспорі спадає обов’язок принести відродженій Церкві в Україні якнайбільшу допомогу, як матеріяльну, так і моральну. З України надходить найбільше прохань про допомогу у формі висилання біблій, молитовників і катехизмів. Релігійна література висилається в Україну з кількох пунктів в діяспорі, включно з Українським Релігійним Товариством «Свята Софія» в Лондоні. Впродовж цього року УКПО продовжувало збирати фонди на цю ціль.
Якщо ж ідеться про ситуацію нашої Церкви у Великій Брітанії, то цього року вступила в новий етап свого життя з назначенням Преосв. Владики Михайла Кучмяка, як нового Апостольського Екзарха. Від самого початку його урядування УКПО нав’язало з Владикою Михайлом добрі відносини, і є підстава для корисної співпраці в майбутньому.
Після довготривалого роз’єднання в Екзархаті до 1987 р. церковне життя в більшості парафій повернулося до більше чи менше нормального стану. Існує, однак, декілька парафій, де стан взагалі не покращав і далі існує відчуження більшости мирян від даних парохів. Представники УКПО вже при кількох нагодах говорили про цю справу з Владикою Михайлом і висловлювали стурбованість продовженням цього стану.
При кінці вересня і спочатку жовтня 1989 р. в Римі відбувся черговий Синод Єпископів УКЦ. У зв’язку з цим до Риму прибули представники мирян з різних країн. З Великої Брітанії прибула група мирян, включно з кількома членами Ради УКПО.
З ініціятиви УПСО представники мирян відбули зустрічі з амбасадорами до Апостольської столиці всіх більших країн Західньої Европи, щоб просити їхньої допомоги в справі легалізації УКЦ в Україні. У брітанського амбасадора були голова й заступник голови УКПО та голова Патріярхального товариства в США.
В тому часі в Римі відбулися відзначення трьох річниць з участю Владик, священиків, монахів і монахинь та мирян: 5-ліття смерти Патріярха Йосифа Сліпого, 20ліття Собору Св. Софії і 350-ліття передання Українській Церкві Храму Жировицької Богоматері і свв. Мучеників Сергія і Вакха.
Представники УКПО також зустрілися з Блаженнішим Патріярхом Мирославом-Іваном і йому вручено пожертви від УКПО, Товариства «Свята Софія», СУБ, ОУЖ та ОбВУ на збірки, присвячені українським радіопередачам «Радіо Воскресіня» та висилці релігійної літератури в Україну.
Від 30 березня до 1 квітня 1990 р. Голова УКПО взяв участь у Конгресі Мирян, який відбувся в Любліні в Польщі. Його влаштувало Українське Християнське Братство св. Володимира. Присутніми були Преосв. Владика Юліян Вороновський з Української Греко-Католицької Церкви в Україні та о. архим. Любомир Гузар з Риму. Більшість учасників конгресу були миряни з Польщі. Мирян в Україні репрезентували Іван Гель (Голова Комітету Захисту УГКЦ), Іван Гречко та Ігор Калинець. Прибуло також кілька мирян з діяспори — серед них Василь Колодчин (голова УПСО) та Рома Навроцька (заст. гол. Товариства «Св. Софії» в США).
Щомісяця в тижневику «Українська Думка» появляється сторінка УКПО під заголовком «За єдність Церкви і народу». В звітному році, як і в минулому, її редагував ред. Ілля Дмитрів. Сторінка містить статті та інші матеріяли на теми, пов’язані з українською Церквою і патріярхальним рухом.
На терені також є розповсюджувані місячники «Патріярхат» і «Вісті з Риму». Перший є спільним виданням УПСО та Українського Патріярхального Товариства в США, а другий видає Крилос при патріяршому соборі Святої Софії в Римі. В кожному числі «Вістей з Риму» є також додаток «Українська пресова служба», яку видає Львівська архиєпархія з тимчасовим осідком в Римі. Кольпортером цих видань, як у минулому, був п. Володимир Ґоцький.
Більшість примірників цих журналів продається через місцевих кольпортерів у 65 місцевостях, а деякі висилається передплатникам на приватні адреси. У звітному році місячно розіслано 750 примірників «Патріярхату» (720 від 1.3.90) та 120 примірників «Вістей з Риму» (100 від 1.1.90). На прохання Адміністрації журналу «Патріярхат» кольпортер також висилає 30 примірників цього журналу на адреси в Польщі, Югославії та Чехо-Словаччині. В 1989 році проведено збірку на пресовий фонд «Патріярхату» і зібрано 2,154 фунтів.
Також важливим аспектом діяльности УКПО є збирання пожертв на різні фонди, які мають відношення до Патріярхального руху. Головним таким фондом є Патріярший Фонд, на який УКПО збирає пожертви вже довгі роки. Цей фонд є призначений на удержання церков й інституцій, що постали або були привернені українській власності стараннями Патріярха Йосифа Сліпого. Фондом завідує Українське Релігійне Товариство «Свята Софія», яке є правним власником цих патріярших надбань. Пожертви на Патріярший Фонд творять нерухомий капітал, який є інвестований, а відсотки з цих інвестицій є вживані відповідно до потреб.
Пожертви, зібрані на нашому терені, є передані до крайового Товариства «Свята Софія» в Лондоні. Відсотки з цих інвестицій є вживані на удержання дому Товариства в Лондоні, фінансування діяльности лондонської філії Українського Католицького Університету (УКУ), яка є приміщена в цьому домі, та іншу діяльність Товариства включно з висилкою релігійної літератури в Україну, як рівнож і на допомогу для центрального Товариства в Римі. На загальну збірку УКПО на Патріярший Фонд в 1989 р. вплинуло 6,013 фунтів.
Під кінець звітів підкреслено — можна сподіватися, що за відносно короткий час наша Церква в Україні буде мати таку саму свободу існування й діяльности, що й інші Церкви в СССР. Коли цей час прийде, настане основна зміна у відношенні УГКЦ в Україні — з одного боку і дочерними Церквами в країнах поселення поза Україною — з другого. Впродовж того часу, коли Церква в Україні була у підпіллі, провідну ролю у збереженні і розвитку УКЦ відогравала Церква в діяспорі. В майбутньому, однак, провід перебере знову Церква на своїй власній території. Така основна зміна напевно буде мати великий вплив на майбутню діяльність мирянського руху, в тому й на УКПО.
Серед цих змін, однак, наша основна ціль — завершення помісности нашої Церкви патріярхатом — залишається незмінною. Вистачить тут навести цитату з постанови Собору єпископів, духовенства та представників мирян Української Греко-Католицької Церкви, який відбувся 23 січня 1990 р. у Львові: «Собор констатує волю українців греко-католиків до неустанних молитов і старання перед Римським Архиєреєм за довершення справи Українського Патріярхату в складі Вселенської Церкви».
Після звітів відбулась дискусія та обговорення проведеної праці керівними органами. На внесок Контрольної Комісії уступаючій управі висловлено довір’я. Номінаційна комісія подала новий склад управи. Нову управу вибрано чи, можна сказати, переобрано в наступному складі: Голова Ради — мґр Роман Кравець. Члени Ради — Юрій Буцяк, мгр Василь Варцаба, інж. Ярослав Гаврих, Іван Головецький, ред. Ілля Дмитрів, ред. Марія Капустинська, Федір Кругляк, інж. Михайло Мандзій, Микола Матвіївський, Володимир Нагайло, д-р Арсен Поврозник, дир. Іван Равлюк, Богдан Рогач, Василь Семак, дир. Іван Скальський, Антін Тисячний, Іван Федечко, Михайло Федчишин, д-р Андрій Химера, Юрій Чубатий. Члени Ради, номіновані членами-організаціями: Юрій Буцяк — УРТ «Св. Софія»; інж. Ярослав Гаврих — Пласт, КоДУС і УВС; Петро Кіщук — т-во «Гуцульщина»; мгр Марія Василів — ОУЖ; д-р Л.Мазур — СУБ; Микола Матвіївський — СУМ; Антін Тисячний – УІС;дир. Маркіян Шептицький — ОбВУ;д-р Любов Поврозник — СУУВ. Контрольна Комісія: Михайло Захарчук — голова, мір Марія Василів — член, Павло Гуляк — член. Іван Дем’янчук — заступник, Василь Панкевич – заступник.
На першому засіданні Ради після Зборів була обрана Президія в складі: ред. Ілля Дмитрів — 1-ший заступник голови, інж. Ярослав Гаврих — 2-ий заступник голови, Юрій Буцяк — секретар, дир. Іван Равлюк — скарбник, д-р Любов Поврозник — член, дир. Маркіян Шептицький — член.
За інформаціями президії Ради УКПО
