Як і попередніх років, так і цього, заходами відділу Українського Патріярхального Товариства в Нью-Йорку 25 лютого 1990 року відбулись святочні сходини, присвячені св.п. Патріярхові Йосифові. Сходини почато молитвою. Голова Микола Галів привітав гостю з України Олю Горинь і всіх присутніх і при цьому виголосив коротке слово, яке пов’язав з подіями, що відбуваються, зокрема на церковному полі, під сучасну пору на Україні. Підкреслив, що св.п. Патріярх Йосиф надав нашій Українській Церкві подивугідної творчої динаміки, яка сьогодні сильно відгукується на рідних землях. Ще так недавно нам говорили, що УКЦерква в Україні є неіснуючою, вона була мовчазною, але її голос всі добре чули і по той, і по цей бік Залізної заслони. В особі Патріярха Йосифа Українська Католицька Церква мала виняткового главу, справжнього і неустрашимого Христового послідовника — слугу і глибокого богословського мислителя. Чим більше ми віддалюємося від смерти Патріярха Йосифа, тим більше його творчість, його ідеї, стають для нас виразнішими і зрозумілими. Блаженніший Йосиф не раз говорив і підкреслював: «Ви не знаєте генія українського народу, почекайте 20-25 років і побачите, там (себто в Україні) є ще люди». Як сьогодні бачимо, що Блаженніший Йосиф предсказував незаперечну правду, яка здійснюється на наших очах, тільки дещо в коротшому часі, як він передбачував. Ми сьогодні бачимо тих людей. Ми подивляємо їх, ми радіємо їхньою відвагою, їх умом, їх поставою і незламною вірою.
Однією з тих людей ми маємо особливу нагоду і щастя вітати сьогодні тут серед нас, гостю з України Ольгу Горинь, що належить до Комітету Захисту Української Католицької Церкви. Дорога Гостя Оля Горинь закінчила філологічний факультет Львівського Університету. У 1952 році була арештована за «зраду батьківщини» і засуджена на 25 років. Покарання відбувала під Воркутою, в Інті. Згідно з указом у 1956 році була звільнена. Після цього знову поступила в університет і дальше продовжувала працю і стала учасницею й активісткою Комітету Захисту УКЦеркви. Вона дружина відомого дисидента і політичного діяча на Україні Михайла Гориня. «Наша гостя Оля Горинь приїхала на Захід на лікування і вкоротці повернеться на Україну», — представляючи доповідачку, сказав М. Галів.
Пані Оля Горинь на вступі сказала: «Це, що я сьогодні є між вами, можна назвати чудом, бо ніколи щось подібного я собі не могла навіть уявляти, а сьогодні я є тут з вами». Вона передала вітання від українського народу. Після коротких вступних слів Оля Горинь виголосила доповідь на тему: «Українська Церква в обороні народу в минулому і сучасному». Доповідачка підійшла до своєї теми з історичного боку і в такій площині вона розвивала свої думки. Вона підкреслила, що кожна нація повинна, а можна також сказати мусить, щось дати, вкласти якісь надбання до світової скарбниці культури. Наша українська нація не могла скласти тих надбань культури, а навіть якщо вона їх вкладала, то це було привласнено і приписано Росії. «Властиво, завдяки вам, себто українській еміграції, нам вдалося хоч трохи просякнути у чужий світ і сказати, що Україна живе».
Доповідачка розгорнула історичну панораму Української Католицької Церкви і вказала, який проходив наступ півночі на нашу духовість і то у всіх царинах людського життя. В такій ситуації тотального наступу на українську духовість Українська Церква була одинокою обороною. В останні роки найбільший наступ проходив проти Української Католицької Церкви, яка водночас виявила найбільше вітальности і сили спротиву. їхня праця знайшла позитивний відгук, і неіснуюча УКЦерква стала офіційно, юридично існуючою. Доповідачка також розповіла про поодинокі епізоди подій навколо легалізації і реєстрації УКЦеркви. Учасники і ведучий сходинами щиро подякували гості за доповідь і учасникам за участь.
