Ви чуєте цей мелодійний гомін радісної благовісти — Христос Воскрес — воскресає Україна, який, немов лявиною, перекочується, несучи на свої крилах ось цю безмежну любов — спасіння. На пожарищі диявола з Христовим Воскресінням немов пробивається весна, народжується безмежна, як океани, не злоба, не ненависть, але всепрощення, любов і доброта. В цьому глибока і бездонна суть людського життя. Це не порожні слова, але незаперечна Божа дійсність.
Відзначаючи це свято свят, Христове Воскресіння, і коли ми співаємо ось це вічне, скромне, а заразом могутнє і радісне «Христос воскрес із мертвих», кожний раз воно мас те неодмінне, глибоке значення і кожний раз має інші неповторні виміри. Це свято перемоги світла над темрявою диявола, правди над брехнею і любови над ненавистю. Христос своєю смертю смерть подолав і тим відкрив для нас небесні ворота, що ведуть до вічного і безконечного життя.
Вслухаймось у симфонію чудових мелодій воскресних дзвонів, і ми відчуємо ось це небесне, незбагненне позагробове життя. Події Христового Воскресіння, що довершувались майже дві тисячі років тому, мають таке живе і безпосереднє відношення у наш час. Можна сказати, що і в наш час знаходимо аналогії і паралелі. Переживаємо трагічні Великі П’ятниці і переживаємо воскресіння. Були відступники тоді, є вони й сьогодні.
Каявся розбійник по правиці Ісуса Христа і насміхавсь по Його лівиці. Є і сьогодні каянники по правиці, але ми не раз відмовляємо їм і не приймаємо їх за гріхи минулого. Знаємо, що апостоли, що були безпосередніми учасниками Христових чуд у чорні хвилини трагічної Великої П’ятниці, з переляку ховались і втрачали віру. Ми добре знаємо, що коли жінки-мироносиці, які перші принесли благу вість, що Христос воскрес, то апостоли з переляку не могли повірити. Апостоли забули про чуда Ісуса Христа, яких вони були безпосередніми свідками, їм здавалось, що це був сон. Вони також забули, що Ісус Христос був предсказав перед своїми страстями. Вони не були приготовані пережити Великої П’ятниці, бо вони вірили, що станеться чудо і Христос зійде з хреста, але не помре в агонії болів на хресті. Перед ними була закрита одна таємниця, а саме, що спасіння людських душ довершується через муки, терпіння і смерть до воскресіння.
Все це було тоді, коли звершувалось спасіння людських душ, а сьогодні ми бачимо всі ці ньюанси. Не раз питаємо, а чому Господь нас так карає, карає несправедливо. На це може бути тільки одна відповідь — Христос — це дорога нашого життя. Він невинний терпів, невинного засудили на смерть, мучили, катували й розп’яли на хресті ради нашого спасіння. Ось коли взяти до уваги нашу Українську Церкву і що ж її судили невинну, засудили на смерть і поставили поза букву закону. Велика П’ятниця тривала понад 40 років… Хтось прийшов і відсунув камінь, і Українська Церква воскресає… Чи ми повірили сучасним нашим «мироносицям»? Все це щось нам говорить! Чи ми розуміємо мову Христа — «На початку було Слово і слово було в Бога і Слово було Бог…».
Живемо у надзвичайно цікавому часі. Нам трудно його зрозуміти і не дуже спроможні його пояснити, бо ніколи навіть не уявляли собі щось подібного, що на наших очах відбувається, чого ми є безпосередніми свідками. На наших очах відбуваються події, які нам трудно логічно пояснити. Цього ніхто не передбачив. Кидались різні проекції. Визначувалось історичну майбутність з різними можливостями і здавалось, що залізна занавіса ніколи не зникне. І на наших очах безповоротньо банкрутує ідеологія комунізму, бо спиралась на багнетах, танках і нуклеарній зброї. Стається це безкровно за винятком деяких випадків, падає мур ганьби, обнімаються брати-німці, постають до нового, незалежного життя східньо-европейські народи. Статуї комуністичних ідеологів поволі змітають з лиця землі і на цьому широкому немов воскресають до нового, вільного, животворного життя національні Христові Церкви!
На цій широкій канві розвитку подій воскресає Українська Католицька Церква, про яку ще так недавно говорили, як про неіснуючу, і Українська Автокефальна Православна Церква. Хіба ж це не кінець трагічної української Великої П’ятниці? Хіба ж це не чудо! Відбувалися чуда не тільки в минулому, вони відбуваються також і в наш час. Але їх тільки треба бажати бачити. Це, що звершується у наш час, це незаперечний продукт Божого Провидіння. І в наслідок цього ми знову чуємо і по цей, і по той бік, як грімко лунає ось це безсмертне Христос Воскрес — воскресає Україна!
М. Г.
