Починаючи з 2012 року наш журнал започаткував нову рубрику “Єпархія”. Її мета полягає в короткому ознайомленні читачів з особливостями різних частин нашої Церкви. З номера в номер ми висвітлюємо історію та сьогодення єпархій, обираючи перемінно одну єпархію з України і одну з поза її меж. Паралельно з цим ми друкуємо герби владик та єпархій з детальним їх поясненням. Оскільки в інтернеті не завжди можна знайти всю необхідну інформацію, яка стосується геральдики нашої Церкви редакція “Патріярхату” буде поступово поміщати зображення гербів та їх пояснення на цій сторінці.
Герб Львівської архиєпархії
На синьому тлі в золотих воротах – святий Юрій у срібному обладунку та червоному плащі верхи на срібному коні пробиває списом срібного змія. Святий Юрій відображає символіку головного храму Львівської архиєпархії. Золоті ворота – стилізоване зображення воріт Святоюрського комплексу у Львові – вказують на територіальну приналежність. За щитом – золоті жезл і хрест. Увінчує герб митра.
Герб митрополита і архиєпископа Львівського Ігоря Возняка
На синьому тлі щита – срібний стовп, з лівого боку – три срібні листки липи, з правого – на золотому тригорбі золотий хрест, спис і губка. Над ними, у срібному трикутнику – Всевидяче Око. Під щитом на синій стрічці золотими літерами зроблений напис: «Господи, милосердя прошу». Герб і стрічка розміщені на пурпуровій мантії, підшитій хутром горностая і увінчаній золотою митрою з червоним підкладом. З-поза мантії виступають золотий єпископський жезл і хрест.
Три срібні листки та срібний геральдичний стовп вказують на походження владики (с. Липиці над Дністром): листки символізують назву поселення, а вертикальна смуга – річку Дністер. Золотий хрест, спис і губка на тригорбі та Всевидяче Око є символом чину Найсвятішого Ізбавителя (отців-редемптористів), до якого належить владика. Мантія, митра, єпископські жезл і хрест, відповідно до традиції української церковної геральдики, вказують на єпископський статус власника герба.
Герб єпископа-помічника Львівського Венедикта Алексійчука
Щит напіврозтятий і перетятий, на синьому тлі – золота Оранта, на червоному – срібний лапчастий хрест, на зеленому – срібна стіна і дві вежі Святоуспенської Унівської лаври, де владика Венедикт довгі роки був ігуменом студитів. Щит розміщений на пурпуровій мантії, підшитій хутром горностая та увінчаній золотою митрою з червоним підкладом. Обабіч – золоті єпископські жезл і хрест. На синій стрічці написаний золотими літерами девіз: «Возлюбимъ другь друга».
Герб Самбірсько-Дрогобицької єпархії
Герб Самбірсько-Дрогобицької єпархії паритетно поєднує образ і символ, притаманні християнській іконографії. Він має два плани – верхній і нижній, що символізують Небесну та Земну Церкви. Небесний план представлений срібним тлом, що вказує на чистоту і непорочність, до яких маємо прагнути. Зелене поле, що репрезентує земний план, акцентує на особливостях розташування єпархії, багатої на гірський та лісовий ландшафти. Ламана лінія між небесним і земним планами схематично відтворює вершини гір, бо значна частина єпархії лежить у передгір’ї Карпат.
На небесному плані споглядаємо постать Пресвятої Богородиці як Оранти і Покровительки. Три золоті зірки на пурпуровому мафорії символізують Її дівоцтво перед, під час і після Христового воплочення. Своїм омофором Богородиця покриває територію єпархії і, зокрема, храм. Як Матір Божа (на це вказують грецькі літери „МР” та „0У”) Вона є Матір’ю Христової Церкви і Покровителькою місцевої Церкви – Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Піднесені руки Оранти символізують заступництво та молитву Небесної Церкви за Земну.
В центрі земного плану розміщене стилізоване зображення храму, характерне для місцевої архітектури. Трикупольність храму символізує Пресвяту Трійцю, що Її – як досконалу спільноту Божественних осіб Отця, Сина і Святого Духа – повинна наслідувати церковна спільнота. Пресвяте таїнство Євхаристії, звершуване у храмі, є центром, джерелом та вершиною існування і розвитку Христової Церкви.
Першим у євхаристійній любові є єпархіальний єпископ. Саме тому щит герба розміщений на знаках єпископської влади (жезлі, патериці та панагії) як на фундаменті, адже «де буде єпископ, там повинен бути й народ, так само й де Ісус Христос, там і Католицька Церква» (св. Ігнатій Антіохійський, Послання до смирнян, 8). Як головний предстоятель земної Євхаристії, єпископ очолює місцеву Церкву (митра над щитом). Усі знаки єпископської влади, неначе промені, розходяться від храму в різні боки. Це означає, що єпископська влада живиться євхаристійною любов’ю та слугує її зростанню на всій території єпархії і поза нею. Виступ знаків єпископської влади за щит символізує | те, що служіння єпископа не обмежується єпархією – він представляє свою місцеву Церкву і за її І межами, творячи у сопричасті з іншими єпархіальними єпископами помісну Українську Греко-Католицьку Церкву.
Герб Івано-Франківської архиєпархії
Герб Івано-Франківської архиєпархії паритетно поєднує в собі образ і символ, притаманні християнській іконографії та геральдиці. Він має два поля: верхнє і нижнє, які символізують Небесну та Земну церкви. Верхнє представлене синім тлом, що вказує на чистоту і непорочність, до яких маємо прагнути. Нижнє – зеленим, що пояснюється особливостями географічного положення архиєпархії, у якій є і гірський, і лісовий ландшафти. Ламана лінія між «небесним» і «земним» полями схематично відтворює вершини гір, тому що значна частина архиєпархії – в передгір’ї Карпат.
У верхній частині щита на синьому тлі зображений золотий трираменний митрополичий хрест. У нижній, на зеленому, – золота корона галицьких князів. Щит увінчаний єпископською митрою і розміщений на покладених навхрест золотому процесійному хресті та єпископському жезлі. Поверх них – золотий ланцюжок з панагією (відзнакою єпископа) внизу щита.
Герб митрополита Філадельфійського Стефана Сороки
Щит герба увінчує єпископська митра, з обох боків якої хрест і жезл -символи пастирського служіння єпископа Української Греко-Католицької Церкви. У лівій частині гербового щита зображена Богоматір Оранта з піднятими в благанні руками – це символ передання архиєпархії під покров і особливе молитовне заступництво Пресвятої Богородиці. У правій частині гербового щита – палаюче серце, що повинне нагадувати про головну заповідь любові: «Любити Бога всім серцем і любити Іближнього, як себе самого» (пор. Лк. 10, 27). Літери «ІС ХС НІ КА» всередині серця вказують на Ісуса Христа як завойовника наших сердець, закликаючи архиєпископа і його вірян жити христоцентричним життям. Полум’я над серцем пригадує улюблену біблійну цитату владики: «Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання?» (Лк. 24, 32) і заохочує до заглиблення у зміст Святого Письма. Тлом цієї частини герба є американський прапор – нова батьківщина архиєпископа.
Нижня частина герба обрамлена українським вишиваним рушником, у центрі якого – кленовий лист, який вказує на те, що митрополит Стефан народжений у Канаді. Крім того, рушник є й натяком на особу святого Стефана – тезоіменника митрополита, перводиякона і мученика за віру (на іконах святий Стефан, як правило, зображений із рушником, який покриває його ліву руку). Девіз митрополита «Той що служить» виражає призначення архиєпископа як наступника апостолів, покликаного і поставленого служити Христові та Його народові (Лк. 22, 27).
Герб єпископа Петра Стасюка, очільника єпархії свв. Петра і Павла (Австралія, Нова Зеландія і Океанія)
Щит поділений на п’ять частин: напіврозтятий, із вістрям унизу, та перетятий. У верхньому правому блакитному полі – золотий Тризуб святого Володимира. У верхньому лівому жовтому полі – два золоті ключі. Внизу у правому зеленому полі – шість жовтих зірок. У блакитному вістрі – велика біла літера «М». У лівому темно-синьому полі – жовтий хрест із схрещеними губкою та списом, вище – Всевидяче око. Білим на темно-синій стрічці девіз – «ХАЙ БУДЕ ВОЛЯ ТВОЯ». Щит увінчаний золотою візантійською митрою, обабіч нього – золоті процесійний жезл і хрест. Тризуб святого Володимира свідчить про те, що владика Петро працював більшу частину свого життя в Колегії святого Володимира. Ключі символізують владу святого Петра – покровителя владики. Катедра і єпархія в Мельбурні (Австралія) також під покровом верховних апостолів Петра і Павла. Тризуб і ключі на синьо-жовтому тлі зображають український прапор. Шість зірок Південного Хреста – це сузір’я на небі над Австралією та Новою Зеландією. Південний Хрест є на прапорах Австралії та Нової Зеландії. Зелений і золотий – це національні кольори Австралії. Маюскула «М» символізує Марію – Матір Божу. Ця літера на блакитному тлі представляє традиційні кольори Пречистої Діви Марії. Хрест, губка і спис – елементи герба отців-редемптористів, до яких належить єпископ Петро. Гасло взяте з молитви «Отче наш», якої нас навчив Господь. (Устим Хаварівський, Герби владик Української Греко-Католицької Церкви: 2013 рік (Україна та діаспора)) .
