В грудні 1988 р. редакція «Вістей з Риму» отримала цікавий лист з України, уривки з якого друкуємо, зберігаючи мову оригіналу.
Доземний поклін Блаженнішому Патріархові Його Еміненції Кардиналу Мирославу-Івану, наша синівська любов, відданість та прохання благословити на дальшу працю.
Вітання усім соратникам, друзям, симпатикам!..
Що, на мою думку, варте уваги насамперед?
Поточний момент, становище Церкви й духовенства, перспективи легалізації — ось основні питання, що стоять на порядку й хвилюють як Вас, так і нас.
На сьогодні маємо, як ніколи за останні 40 років, воістину подивугідну масу вірних, що свідомо й самовіддано виявляють волю та бажання своєю працею прислужитись задля добра Церкви.
Народ у стані збудження, відчув свою силу й прагне реалізувати її. В найближчі місяці ця маса ще зросте. Потрібні кардинальні кроки з боку Найсвятішого Отця, зокрема проголошення Патріархату. Ми, зі своєї сторони, робимо вже й робитимемо ще й ще відповідні кроки … Москва за всяку ціну прагне провести конференцію з гуманітарних проблем у рамках Хельсінського процесу й отримати позику в 10 мільярдів доларів, аби спасти кризовий стан «перебудови» економіки в цілому. Все це сприяє нашій справі тут, в Україні… Потрібні концентрація волі й тиску на західні уряди… Потрібні тиск, власна й національна гідність, але не ультиматуми. Про поточний момент належалося б говорити більше, але брак часу…
Наше духовенство, зокрема єпископат, живе в згоді й виявляє, як на свій вік та можливості, подивугідну активність… Церква вистояла в катакомбах саме в єдності з народом, а уподібнена до РПЦ розчиниться в ній.
Ми провели ще декілька ювілейних святкувань, не таких, звичайно, багатолюдних, як Зарваниця чи Грушів, але й вони ще раз показали і властям і нам, що народ безмірно прагне Церкви, а в Ній — патріотичних виявів. Тому наша Церква не може базуватись на космополітизмі й підпорядковуватись державі… Звідси: потрібна загальна активізація української діаспори, в разом з нею й активізація Найсвятішого Отця, зокрема проголошення Патріархату й беатифікація наших святих…
Ще раз прошу прийняти мої найкращі побажання.
З глибокою пошаною
Підпис
* Передруковуємо за «Вістями з Риму», січень 1989 р.
