У неділю, 28 травня 1955 p., заходами управи Українського Патріярхального Т-ва в Нью-Йорку відбулась спільна трапеза з приводу радісних свят Христового Воскресіння. Управа Т-ва вже від довшого часу влаштовує таку спільну святочну зустріч, щоб у відмінній атмосфері, у ширшій патріяршій родині зустрінутись зі своїми членами та гостями, разом заспівати це радісне «Христос Воскрес», що нас наповняє незаперечною надією вічности, та поділитись спільним свяченим. А водночас разом призадуматись та хоч на кілька хвилин перенестись у світ воскреслого Христа.
Управа все старається такі зустрічі, якою є спільне свячене, святочно приготовити, не тільки щоб на столах були Божі дари, щоб спільно спожити, але щоб її виповнити святочно-релігійним змістом, що є найбільш істотним. Для урізноманітнення її також приготовляє маленьку — міні мистецьку програму.
Спільне свячене святочно відкрила коротким словом ведуча Христина Навроцька. Спершу привітала присутнього о. Лева, ЧСВВ, всіх присутніх членів Товариства і гостей. Окремо тепло привітала голову т-ва відділу Нью-Йорк Юрія Малаховського з його висвяченням на отця диякона, що сталось три дні тому, 25 травня 1995 p., у єпископській каплиці у Стемфорді, та побажала йому успіхів у нелегкій дияконській праці. Свячення довершив Владика Лостен, висвятивши у той самий час двох ієрархів і двох отців дияконів, з яких один був Юрій Малаховський.
О. диякон Юрій Малаховський, як голова управи Відділу Т-ва, подякував за теплі слова привіту, побажання та привітав усіх присутніх з Христовим Воскресінням. В кількох реченнях згадав ситуацію нашої УКЦеркви, називаючи деякі її труднощі під сучасну пору.
О. Лев, ЧСВВ, з парафії св. Юра, під звуки «Христос Воскрес» посвятив розкладені Божі дари на столах, що їх приготовили пані під керівництвом Оксани Луцької. Треба відмітити, що панове також дали свій вклад у приготуванні спільного свяченого. Розставили і застелили обрусами столи. Красиво удекорували не тільки квітами, але також вином і содою столи, за що відповідальним був Юрій Навроцький. Ярослав Пастушенко усім учасникам призначив місця при столах. Декорацією фронтальної стіни, на якій повішено портрет св. п. Патріярха Йосифа, традиційні писанки і напис «Христос Воскрес», зайнялись Тарас Шумилович і Василь Никифорук. Перед портретом поставлено квіти, про які подбали Лідія Маґун і Галина Ціґаш. Звичайно, тут ми не всіх назвали, які допомагали у приготуванні, але цим бажаємо підкреслити, що це були наші спільні — родинні зусилля, щоб цю нашу зустріч перевести у радісній і дружній атмосфері.
Після смачної перекуски ведуча програмою Христина Навроцька окремо тепло привітала поодиноких представників організацій та визначних гостей. Звичайно, кожного разу під час спільної трапези є святочне слово, присвячене змістові Христового Воскресення, до якого попросила Миколу Галіва. Доповідач в короткому слові своїми вдумливими думками старався присутнім відсвіжити картини воскреслого Христа від тріюмфального осанна в Єрусалимі, через страшні бичування і наругу до трагічної чорної Великої П’ятниці — розіпни Його, аж до світлого воскресіння. Доповідач старався розвіяти різні сумніви і тим самим утвердити віру у воскреслого Христа. Пригадуючи, як Христос після воскресіння з’явився апостолам, щоб розвіяти їх сумніви і утвердити їх віру, кажучи: «Мир вам! Хай не тривожиться ваше серце. Я той самий, якого розп’яли, який воскрес і зараз є з вами, і той самий залишаюсь на завжди. Я той, що приніс спасіння для людства».
У міні мистецькій програмі виступила солістка Оксана Харук-Боднар, яка виконала три пісні, і Андрій Черняк, який також виконав три номери при фортепіяновому супроводі Соні Шереґ. Виконання солістів перенесли учасників у інший чарівно музичний світ. Слухачі нагородили виконавців теплими оплесками.
На закінчення оригінальної святочної трапези, спільного свяченого, ведуча Христина Навроцька і голова Товариства о. диякон Юрій Малаховський подякували всім виконавцям програми та всім учасникам, що прибули на цю святочну зустріч. Висловлено подяку всім, хто допомагав у приготуванні спільного свяченого. Окремо висловлено подяку м’ясній крамниці Куровицького за їх щедрий дар (м’ясиво) на свячене. Спільну трапезу закінчено молитвою та співом «Христос Воскрес».
М. Г.
