(Із збірки «Кадильний дим»)
1. Д.е.н.
Я сьогодні зекономив три копійки —
Я не привітав поштівкою мамусю з днем уродин
Я сьогодні зекономив три копійки —
Я не привітав поштівкою мамусю з Новим Роком.
Я сьогодні зекономив три копійки —
Я не привітав поштівкою мамусю з Різдвом Христовим.
Я сьогодні зекономив три копійки —
Я не привітав поштівкою мамусю з Христовим Воскресінням.
Я сьогодні зекономив три копійки —
Я не привітав поштівкою мамусю з Днем Матері.
Я сьогодні зекономив три копійки —
Я не привітав поштівкою мамусю з Днем Ангела.
Я цей рік зекономив на буханець житнього хліба,
Я став великим економістом, мільйонером,
доктором економічних наук.
Хто збереже вогник пам’яти про мою матусю?
20.VІІІ, 1988
м. Тисьмениця
2
Три роки тому — ще неначе вчора,
Три роки тому — так уже давно,
Неначе пляма — сіро-біло-чорна —
З німого позабутого кіно.
Лише три роки — чом було не жити,
Уже три роки — відтин чималий,
А ще донині тужить зжате жито
І чути плач порічок і малин.
Уже три роки — Боже, так багато,
Лише три роки — може все це сон
І ще не раз загляне в хату свято,
Та туга не відступить від вікон.
20.VIII. 1990,
м. Тисьмениця
З
І четвертий рік минає
Тихенько, поволі…
Т. Шевченко
Чотири роки. П’ятий у дорозі,
Як ти пішла у вічне царство сну.
Я бачу срібно-білу сивину,
Що виглядає діток у тривозі.
Чотири роки. На порозі п’ятий
У тузі, у печалі, у жалю,
Посіяний у висохлу ріллю,
Немов Христос, заживо розіп’ятий.
Чотири роки. Буде ще багато
Веселих і сумних до болю літ.
Калина ще не раз обронить цвіт,
А в нас уже не буде більше свята.
Чотири роки. Дні біжать за днями,
Мов тала весняна війшла вода…
І пам’яттю це місце припада,
Де слід лишився від моєї мами.
20. VIII. 1991
м. Тисьмениця
