На протязі довгих, довгих століть Україна була християнською. Український нарід у діяспорі достойно, гідно й величаво відзначив тисячу років хрещення Руси-України, яке сповнилось 1988 року. В той час український нарід на своїх рідних землях не мав можливосте відзначити тієї світлої дати в історії українського народу, бо комуністична система і казьонна Московська Православна Церква не давала на це дозволу. Хіба ж тут не доводиться говорити і підкреслювати про особливе вагоме значення християнства у розвитку народів, і в тому українського. Тепер, коли існує українська незалежна, самостійна і соборна держава, належало б офіційно привернути християнство, яке було на протязі довгих десятиліть заборонюване і переслідуване.
На жаль, у нашому сучасному державотворенні немає місця для християнсько-релігійних ідей, як здорово-формуючого чинника суспільного життя. Про дуже важливі християнські ідеї не говориться, не ставиться їх на порядок денний. У сучасній, дуже скрутній політичній і економічній ситуаціях української держави не доводиться чути закликів до молитви, звороту до Бога, до Христових правд, Христового вчення. На жаль, не чується того заклику від існуючих сьогодні українських Церков в Україні. Чомусь, незрозуміло, державні чинники України стали глухими до християнських ідей, до Творця всесвіту, Господа Бога, що все створив і усім управляє, що є незаперечними правдами. Впустіть Ісуса Христа, Триєдиного Господа Бога до ваших домів, ваших парламентів, обласних, міських, районових і сільських й інших домів, впустіть до кожної хати. Христос Господь приніс нам мир, а Його Христова Церква дає нам розв’язку всіх туземних проблем. Впустіть Христа в хату, хай буде з вами на все.
Сила Всевишнього Господа неохопна, в Нього немає нічого неможливого до здійснення. Він примушує виконувати його пляни, людей, які, на нашу думку, можуть видаватись непідхожими для цієї цілі. Знаємо з історії Христової Церкви, що Савло був найбільшим поборником і гонителем християн, а по волі Христа став його верховним апостолом Павлом, який поклав тверді основи під Христову Церкву.
Ми всі добре пам’ятаємо, що собою уявляв колишній Радянський Союз, який був надпотугою і постійним пострахом для вільних народів світу, посідаючи найбільш модерну знищівну зброю людства. В наслідок такої ситуації постали низка дослідних інститутів і дослідних центрів совєтології, щоб передбачити, якими шляхами далі іде ця загрозлива надпотуга. Для цієї цілі витрачено незрівняно колосальні суми грошей. Ніхто з цих інститутів й експертів не передбачив такої розв’язки, яка сталась. Ніхто навіть не подумав, що така велика надпотуга, якою був Радянський Союз, розпадеться без будь-якої збройної інтервенції. Якщо хтось був би висунув таку думку, то були б такого назвали божевільним фантастом.
Хто може сьогодні заперечити, що тодішній ген. секретар Радянського Союзу Михайло Горбачов зі своїм відомим і голосним пляном «перестройки» не був виконавцем Божої волі? Напевно, це те, що сталось, розпад Союзу не був його особистим пляном, бо ж він бажав урятувати Радянський Союз і надати йому людського обличчя, але Божі пляни були іншими. Звичайно, історія буде чимало завдячувати М. Ґорбачову, при чому може забути і не згадати про Божі пляни.
Пригадаймо, як одна за одною звільнялись й усамостійнювались сателітні держави. Також усамостійнилась Східня Німеччина. Тоді політичні експерти ставили перед собою питання, за скільки років об’єднаються Східня із Західньою Німеччиною? Спершу була мова, що для цього потрібно мінімум десять років, а згодом це зменшено до п’яти років. А в дійсності Східня і Західня Німеччина об’єднались до року. Тут виявилась Божа воля іншою, як людські пляни. У людських умах це було неможливе, але у Бога все є можливе.
Так само, понад всякі сподівання, розпався Радянський Союз. Ми лякаємось, бо, мовляв, сьогодні українські пережитки комуністичної системи — комуністи намагаються повернути до попередньої сатанинської системи Радянського Союзу, що знищив сотні мільйонів невинних людей. Можна з певністю сказати, що навіть якби всі колишні республіки побажали повернутись до колишнього Радянського Союзу, то цього вже не може статись. Колеса історії ще ніхто не повернув, і комуністичні пережитки цього здійснити не можуть.
М. Горбачов, який намагався диявольській радянській системі надати людяного обличчя, відчував потребу, що цього не можна якось здійснити, не помирившись з Христовою Церквою. Тому, щоб знайти якусь спільну мову, відвідав Святішого Отця Івана-Павла II. Прийшлось погодитись на відновлення Української Католицької Церкви східнього обряду.
Весь український нарід із його Церквами і державними чинниками повинні висловити подячні молитви Всевишньому Триєдиному Господу Богу за те, що воскресла Українська Держава і з нею воскресли Українські Церкви. Впустім у наші хати Христа Господа, і щоб Україна стала не на словах, а справді християнською, якою вона була в історичному минулому. Щоб в Україні запанувала справжня християнська любов, про яку мовчать на всіх офіційних і півофіційних державних щаблях. Змагаймо до того, щоб Україна знову стала християнською.
М. Г.
