Парафія святого рівноапостольного князя Володимира
У 1998 році до горстки черкаських греко-католиків на богослужіння з Києва почав приїздити отець Валерій Шкарубський. Тоді громада складалася лише з кількох осіб, а спільна молитва відбувалася в римо-католицькому храмі Благовіщеня Пресвятої Богородиці. Через два роки спільнота отримала нового священика, який приїхав у Черкаси на постійне проживання. Ним став отець Петро Кічула. З часом вірян побільшало, тож вирішили подбати й про окреме приміщення. З 2000 по 2004 роки люди збиралися у невеликому орендованому будинку. На той час душпастирська праця почала набирати більших обертів: започаткували катехизацію дітей, почали працювати з молоддю, організовували різні святкування, серед парафіян знайшлася людина, що зголосилася студіювати катехитику.
Та оскільки дозволу на отримання земельної ділянки для будівництва храму місцева влада не давала, отець Петро в 2003 році купив місце для парафіяльного будинку, а в 2005-му на його прохання громада містечка Підгайці Тернопільської області подарувала черкаським греко-католикам збірну капличку. Наступного року її змонтували, накрили і поставили купол. До 2012-го включно проводили внутрішні оздоблювальні роботи, попереду ще впорядкування подвір’я і встановлення огорожі.
Не припинялося й будівництво храму духовного: на запрошення священика до Черкас не раз приїздили з місійними відвідинами спудеї Львівської духовної семінарії Святого Духа і сестри-служебниці Непорочної Діви Марії для катехизації дітей у школах Черкащини. За сприяння духовенства УКУ в Черкасах провели кілька семінарів, темою яких стало життя та служіння Блаженнішого Патріарха Йосифа Сліпого.
Цікавинкою каплиці є ікони, вишиті отцем Петром і його дружиною. Подружжя, виховуючи шістьох дітей (трьох донечок і трьох синочків), знаходить час на прикрашання храму.
Отець Петро
Священик Петро Кічула родом із Рогатина, що на Івано-Франківщині. Закінчивши Івано-Франківський теологічний інститут (тепер – академія), першим із групи співбратів після священичих свячень отримав парафію там, де люди найбільше потребували душпастиря, – на місійних теренах Центральної України – і став першим постійним священиком на Черкащині.
Душпастирський «стаж» отця Петра не такий уже й великий, але за цей час він устиг заснувати й послужити на кількох парафіях Черкаської області: в селі Мехедівка Драбівського району, в селі Хлипнівка Звенигородського району і в містечку Сміла. У неділі їздив від однієї громади до іншої. Часто повертався додому опівночі. Тому з часом вирішили на ті парафії призначити інших священиків.
Служіння
Ця порівняно невеличка спільнота (на богослужіння приходить різна кількість вірян – від 30-ти до 80-ти), названа іменем святого рівноапостольного князя Володимира, насправді дуже активна: діти організовують свято Миколая і з подарунками та виступами відвідують черкаські та мехедівську школи, санаторії, притулки, самотніх людей і дітей-сиріт; молодь – різдвяні вертепи на центральній площі міста. А маленькі парафіяни, починаючи з 2004 року, відколи уперше взяли участь в малюванні писанок, організованому дружиною мера Черкас, в різних школах проводять майстер-класи, долучаючись таким чином до загальноміського Свята писанки. Крім того, віряни завжди відзначають Шевченківські дні. При храмі діє дитяча недільна школа, спільнота «Матері у молитві» і Дитяча молитовна група, яка щодня збирається на молебень. Два рази на рік відбуваються реколекції, поїздки історичними та релігійними місцями України, участь молоді в різноманітних заходах, які проводить УГКЦ. Парафіяни опікуються дітьми з особливими потребами, безхатченками. Минулої зими один безпритульний два місяці жив у настоятеля храму отця Петра Кічули. При церкві працює бібліотека, в якій зібрано близько трьох сотень книг релігійної тематики.
Парафія Покрови Пресвятої Богородиці
Маленьке затишне приміщення: кілька рівних рядочків стільців, запах ладану, великі ікони та ще багато дрібниць, що роблять храм храмом… Молитви за всіх, хто є в пам’яті пароха і парафіян…
Це приміщення важко знайти – немає великого хреста на даху, та й сама споруда зовні не схожа церкву. Але, незважаючи на це, багато людей, спраглих Божого слова, завдяки виступам отця Юліана Шеремети по телебаченню, інтернету знаходять цю громаду. І більшість залишається… Іноземці також навідуються сюди, коли приїжджають до міста у справах, навіть попри те, що богослужіння звершуються українською, адже священик намагається здійснити переклад кожному з них.
Греко-католицька парафія у Черкасах нині налічує близько сотні осіб, середній вік яких 40 – 50 років. Хоча ще є і молодші, і старші. Парафіяни вирізняються найперше уважним ставленням до ближнього, не дотримуючись застарілих правил зовнішнього благочестя, які часто відохочують модерну людину від релігії.
Діяльність
Завдяки настоятелеві храму отцеві Юліану Шереметі та його дружині громада бере активну участь в житті Черкас: взимку спільно з місцевою владою організовує фестиваль «Різдвяна коляда», приймає запрошення на різні громадські події. Одна з таких відбулась нещодавно – конференція «Духовна підготовка до посту» для представників управлінь культури і громадських діячів.
Крім того, парафіяни відвідують черкаські сиротинці, бавляться з дітьми, приносять їм подарунки. Діє катехитична школа, віряни беруть участь в реколекціях, паломництвах святими місцями.
Парох Юліан радо підтримує «Марш Христа», який щороку на Великдень організовують у Черкасах. Це святкова акція, в ній задіяне все місто. Представники різних Церков вітають городян з величним святом перемоги Христа над смертю. Своєю масовістю цей захід нагадує Хресну дорогу у Львові.
Отець Юліан
В його житті було багато успіхів, перед ним відкривалися різні дороги: займався шахами, був підприємцем, мав пропозиції вступати на економічні факультети, але твердо вирішив стати священиком.
Уродженець Львова, Юліан Шеремета після прийняття дияконських свячень був скерований на практику в парафію святого рівно‑ апостольного князя Володимира у Черкаси, а 6 вересня 2009-го був рукоположений на священика і став настоятелем нової греко-католицької громади в цьому місті.
Ще під час навчання у семінарії та після її закінчення служив капеланом у Львівській академії сухопутних військ. Зараз отець Юліан голова Комісії військового капеланства Київської архиєпархії. Виховує двох діточок. Живе із родиною в Черкасах неподалік храму.
З нуля
Юліан Шеремета служить на парафії Покрови Пресвятої Богородиці з часу її заснування. Спершу на богослужіння приходило троє людей у невелике приміщення, що в Будинку офіцерів, яке на дві години ставало храмом, а після молитви про це нагадував лише слаб‑ кий запах ладану – ікони та церковні речі віряни забирали додому. Так тривало впродовж двох років. Згодом винайняли приміщення у вечірній школі, де є каплиця, поставили іконостас. А вже після цього Бог допоміг парафії здобути земельну ділянку на березі Дніпра. Цього року хочуть розпочати будівництво каплиці та храму, який стане першим греко-католицьким храмом на Черкащині. На жаль, поки що немає фінансування цього проекту, але там, де людина слабка, Господь являє Свою славу…
Черкаська парафія Покрови Пресвятої Богородиці за неповних п’ять років дала «стократний плід», тож сподіваємося, що те духовне тепло, яке відчувають люди, пере‑ ступивши поріг храму, приверне до Бога й тисячі інших.
Підготувала Марія Колісник
